Відходи, які можна переробити, не повинні спалюватися на сміттєспалювальних заводах – нардепи

13:17, 14 лютого 2018
Сміття
153 0
Фото УНІАН

Тверді побутові відходи, які можуть бути перероблені або повторно використані не повинні відправлятися на сміттєспалювальні заводи, в тому числі за «зеленим» тарифом. Про це в ході прес-конференції заявили народний депутат України від партії «Самопоміч» Альона Бабак і її колега від партії «Батьківщина» Рябчин Олексій.

«Зелений» тариф на спалення побутових відходів - це неприпустимо... Зараз же є бажання спалювати абсолютно все, без сортування, мотивуючи це тим, що у нас близько 5% території знаходиться під звалищами і потрібно якомога більше спалити. Тут є дуже великі побоювання, і мені здається, що це не пройде, це антидержавна позиція», - сказав Рябчин.

Альона Бабак зазначила, що в Україні насамперед має бути створена система роздільного збору відходів та їх переробки, а також запроваджено принцип розширеної відповідальності виробника.

«Для того щоб ми з вами збирали відходи роздільно і направляли їх на переробку або повторне використання, потрібно почати з роздільного збору і чітко визначити, хто буде за це платити: за купівлю контейнерів, за логістику. Для цього необхідно зобов'язати виробників товарної продукції в упаковці відповідати за весь цикл їх продукції, за допомогою принципу розширеної відповідальності виробника», - сказав вона.

Водночас Бабак зазначила, що для запуску роздільного збору відходів в Україні слід дати населенню можливість самому вибирати, за що платити, а за що – ні. «Необхідно почати з простого – з роздільного збору та мотивування людей збирати відходи роздільно... Чому зараз роздільний збір не є абсолютним правилом для всієї України? Для того щоб він був обов'язковим в Україні та зрозумілим для всіх, необхідно дати економічний стимул споживачеві для сортування», – підкреслила нардеп.

За її словами, така система реалізована в більшості європейських країн, де населення платить за тарифом лише за невідсортовані відходи.

«Люди знають, що вони платять тільки за те, що викидається в загальний контейнер. А якщо ви окремо будете збирати відходи, які можна відправити на переробку та повторне використання, то за це платити вже не треба, ви за це один раз вже заплатили при купівлі продукції в упаковці», – сказала Бабак.

За її словами, законопроект про розширену відповідальність виробника, який має дати старт роздільному збору відходів, вже зареєстрований в парламенті, проте його розгляд затягується через лобіювання деякими депутатами концепції спалювання відходів.

«Законопроект про розширену відповідальність виробника вже зареєстровано в парламенті, він пройшов екологічний комітет і був рекомендований до першого читання. Також концепція розширеної відповідальності виробників закріплена Національною стратегією поводження з відходами, яку затвердив уряд. Що заважає? А заважає бізнес-інтерес великих структур, які хочуть використовувати всі відходи на спалювання, яке буде виробляти не тільки теплову енергію, але й електричну енергію, за виробництво якої можна було б отримати «зелений» тариф», - зазначила Бабак.

Як повідомляв УНІАН, 8 листопада Кабінет міністрів України схвалив Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року.

За словами міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, наступним кроком стане підготовка національного та регіональних планів реалізації стратегії. Після прийняття стратегії, Мінекології запропонує на розгляд парламенту секторальні законопроекти за видами відходів.

Стратегія передбачає зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30% і мінімізацію загального обсягу відходів, що підлягають захороненню, з 50% до 35%. При поводженні з побутовими відходами пропонується запровадити роздільний збір, визначити оптимальні райони для розміщення регіональних мусороперегрузочных станцій, сортувальних ліній, сміттєпереробних заводів і полігонів, для чого потрібно будівництво такої мережі за гроші місцевого самоврядування.

Для промислових відходів будуть створені фонди, операторами яких стануть облдержадміністрації, а наповнювачами – підприємства, які не мають екологічно безпечних технологій утилізації.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter