Середньовічна професія для сучасного Львова

Середньовічна професія для сучасного Львова

У стародавньому Львові не було фахових щуроловів: в цьому тоді не було потреби. Але у ХХІ столітті середньовічна професія має шанси відродитися у "українському Парижі". Наразі на львівському смітті хтось добряче нагріває руки, а хтось намагається отримати політичні дивіденди. Городянам же лишається сподіватися, що місто не перетвориться на Щуроград.

dpchas.com.ua

Рік тому у селі Великі Грибовичі тліючі гори відходів забрали життя трьох рятувальників і стали могилою для працівника комунального підприємства, тіло якого залишилося під завалами. Мер Львова Андрій Садовий відразу після трагедії у Великих Грибовичах на сесії міськради зробив гучну заяву, що міська влада за три роки збудує сміттєпереробний завод, інакше «гріш нам ціна». Рік минув, а Львів, замість очікуваного будівництва заводу, отримав славу міста, яке підкидає своє сміття, як зозуля, громадам від Дніпра до Бугу.

Так, 31 травня прокуратура Львівщини повідомила, що правоохоронними органами викрито осіб, які організували незаконні схеми щодо вивезення сміття з міста Лева. Під час розслідування кримінального провадження було з'ясовано, що перевізникам, уповноваженим на вивезення сміття зі Львова, послуги із захоронення відходів надавали створені наприкінці минулого року підприємства в місті Дніпро, які не мають для цього відповідних ресурсів: техніки, полігонів твердих побутових відходів, транспортних засобів, необхідних для захоронення відходів, не володіють нерухомістю та не мають найманих працівників. Ба більше, засновниками, керівниками та бухгалтерами цих підприємств були особи, які навіть не знали про їх існування. Втім, були і такі, хто за участь в реєстрації цих підприємств отримав грошові кошти.

«Слідством встановлено, що після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі по даний час, перевізники твердих побутових відходів подавали документи від імені фіктивних підприємств про нібито прийняття та захоронення останніми відходів, на підставі чого отримували кошти з міського бюджету Львова. Водночас, таких послуг фіктивні підприємства не надавали, а перевізники незаконно здійснювали скид твердих побутових відходів у невідведених для цього місцях на всій території України», - інформує прокуратура Львівської області.

Щуряча проблема

Попри гори відходів, в яких після дощів потопає туристична перлина, з потеплінням місто постало ще й перед загрозою епідемій. Так, у соцмережах з’явилася інформація про напади щурів на людей на вулицях міста. Як написала на своїй сторінці у Facebook львівський блогер, літературознавець Марта Госовська, 30 травня дорогою на роботу зі смітника на розі вулиць Медведецького – Багряного їй на ноги вискочив щур: «Жах, коли тобі на ноги скаче щур! ХХІ століття, місто-мільйонник. Щури скачуть. Та робіть щось з тим сміттям, бо вимремо від чуми і порожніх обіцянок». А у коментарях до допису додала, що «щур мене дряпнув… Таке, це вже не весело зовсім».

Головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко висловлює стурбованість засиллям щурів і стрімким зростанням їх популяції. «У Львові збільшилася кількість щурів. Наразі не зафіксовано укусів людей чи захворювань, викликаних цими гризунами. Але якщо ситуація і надалі не вирішуватиметься, існує небезпека поширення лептоспірозу, інфекційних та кишкових захворювань, сказу серед котів і собак від укусів пацюків», - зазначила Наталія Тімко.

Щоправда, епідеміолог запевнила, що «вакцина від сказу є в достатній кількості».

Відомий львівський історик, віце-президент Товариства шанувальників Львова Іван Сварник розповів, що проблема вивезення сміття для Львова не нова. У XVII і XVIII століттях у місті, яке тоді входило до складу Речі Посполитої, через брак коштів у міській скарбниці час від часу також виникали проблеми з вивезенням відходів. Однак, за його словами, в історії Львова не було згадок про засилля щурів, а фахових щуроловів, які до кінця XIX сторіччя були затребуваними у Європі, у місті не існувало. За вивезення сміття у Львові відповідав міський кат. До його обов’язків, окрім страти засуджених, входило і вивозити з міста непотріб, разом з помічниками. За це він отримував з міської скарбниці додаткову оплату. Не було оплати – не вивозилося сміття.

При цьому історик наголосив, що за 60 років його життя у Львові він не пригадує такого накопичення відходів у середмісті, як і не зустрічав в новітній історії міста Лева згадок про подібні ситуації з вивезенням сміття.

Потрібна дезінфекція

Упродовж останнього тижня городяни, побоюючись епідемії та нападів гризунів, які заполонили сміттєві майданчики, почали самоорганізовуватися через соцмережі і перекривати вулиці сміттєвими барикадами. Крайні заходи виявилися дієвими, і завали відходів, які подекуди не вивозили понад місяць, з цих вулиць почали забирати.

фото УНІАН

У львівській мерії визнають, що ситуація критична і повідомляють, що, з метою забезпечення належного санітарного стану міста, комунальні підприємства Львова (колишні жеки) уклали угоди з перевізниками відходів щодо дезінфекції майданчиків.

«Ситуація залишається складною. Переповнених майданчиків – до 40%. Зважаючи на це, усі 44 ЛКП Львова уклали угоди з перевізниками, які працюють на їх території, про те, що, якщо більше доби не вивозилося сміття, перевізник має проводити дезінфекцію. У свою чергу перевізники підписали договір на реалізацію цього завдання з обласним підприємством «Профілактична дезінфекція». Відповідно до цього договору вони будуть проводити дезінсекцію, дератизацію, дезінфекцію переповнених майданчиків. Скеруємо прохання до голів ОСББ та керівників відомчих будинків зробити теж саме», - розповів заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак.

У свою чергу, депутат Львівської міської ради, голова депутатської фракції «Народний контроль» Валерій Веремчук переконаний, що міська влада «не робить дієвих кроків для вирішення питання», а намагається «перекласти його на перевізників». «Що робить із «сміттєвою» і «щурячою» проблемою влада? Минулого тижня виконком прийняв рішення, що перевізники мають проводити дезінфекцію майданчиків. Зрозуміло, якщо таке рішення ухвалюється, то ситуація справді тривожна. При конкурсному відборі перевізників, який відбувся у лютому цього року, в договорах не передбачалося, що вони мають проводити дезінфекцію, цим займалися ЛКП. У департаменті житлово-комунального господарства мерії вирішили перекласти це на перевізників і зняти з себе відповідальність. Але щурі не живуть у смітниках, а прилеглі підвали і територію, що, перевізники мають обробляти?!», - зазначає депутат.

І додає, що наразі дезінфекція переповнених майданчиків у Львові перевізниками не проводиться.

Прибирати сміття заважають президентські амбіції?

За його словами, «сміттєва» проблема відчутно вдарила по бюджету міста і з господарського питання стала «політичною проблемою». «До трагедії у Грибовичах з бюджету міста не виділялося жодної копійки на вивезення сміття. Хоча все було закладено в тарифах мешканців. З початку року, станом на 1 травня, з бюджету Львова виділили 123 млн грн на вивезення сміття. З них 21 млн грн на придбання у приватної компанії сміттєпресувальної лінії, яка кілька місяців простоює через протести мешканців мікрорайону Рясне, які не хочуть, щоб сюди звозили міське сміття. Тобто, виділені кошти з бюджету – це, знову ж таки, податки з львів’ян», - зазначив Веремчук.

Депутат вважає, що ситуацію з львівським сміттям штучно зробили «політичною проблемою»: «Проблеми зі сміттям виникають у багатьох містах. Це господарське питання, яке у Львові стало політичною проблемою, спричиненою президентськими амбіціями мера міста Андрія Садового».

За його словами, місцева соціологія засвідчує, що, попри прогнози, скандал довкола Грибовицього сміттєзвалища та проблеми із вивозом сміття, не спричинили радикального падіння рейтингів «Самопомочі» та її лідера Андрія Садового. «Тому Садовий користується цим, робить імідж політичної жертви і тримає у заручниках львів’ян», - наголосив Веремчук.

"Сміттєва" проблема стала політичною / фото УНІАН

Мер Львова Андрій Садовий, у свою чергу, наполягає, що біда із вивезенням сміття вийшла на державний рівень. Під час брифінгу 31 травня у Львові Садовий наголосив, що «для наших урядовців це не є проблема».

«Ми не побачили солідарності і підтримки, на яку очікує кожне місто, коли потрапляє в надзвичайну ситуацію. У Львові досі залишається щоденна проблема із вивезенням відходів. Враховуючи, що температура піднімається, я здивований, чому державні органи влади стоять збоку і не реагують», - заявив Садовий.

Однак, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, напередодні, 30 травня під час робочої поїздки Львівщиною, заявив, що проблему з Грибовицьким сміттєзвалищем має таки вирішувати Львівська міська рада, «і в неї для цього є всі можливості».

«За рік з часу трагедії урядом було проведено ряд необхідних кроків, які відкрили можливість для Львівської міської ради, – це їхня відповідальність. Я не можу вам пропонувати сміттєпереробний завод, тому що ваш сміттєпереробний завод має будувати Львівська міська рада. В неї є для цього гроші, повна підтримка уряду, вже навіть є дозволи, експертизи для того, щоб на Грибовицькому сміттєзвалищі навести порядок. І в принципі нічого зараз не стримує», – зазначив глава уряду.

Гройсман наголосив, що «готовий в будь-який час допомагати Львову вирішити цю проблему. Єдине, що я не можу замінити, це роботу Львівської міської ради…», - заявив прем’єр.

…У центрі Мадрида є готель, побудований зі сміття, в студентському містечку Grand Parade Університету Брайтона звели будинок, основу якого практично повністю складає сміття, у японському місті Камікацу побудували екологічний бар з повністю переробленого сміття, а у Токіо зі сміття навіть звели цілий острів, і на ньому збудували район міста. Львову, вочевидь, теж варто опанувати будівництво з відходів, а ще – відродити середньовічну професію міського ката, і тоді, мабуть, проблема і буде вирішена…

Ксенія Нестеренко, Львів

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter