/ Фото УНІАН

Хто винен у сміттєвому колапсі

Ситуація з львівським сміттям, неадекватна реакція на проблему місцевої влади, «гастролі» відходів з Львівщини в інших регіонах України та спроби перекласти вирішення локального питання на державу – все це тільки на перший погляд є проблемою виключно одного регіону. Насправді, інші області мають те саме. І не вирішують це питання роками.

 / Фото УНІАН

Проблемами відходів в Україні не переймались досить довго. Та й зараз, доки триває обговорення проекту Національної стратегії поводження з відходами, запропонованої Міністерством екології та природніх ресурсів, вирішенням «сміттєвих» проблем не надто переймаються. Здебільшого, його продовжують викидати на полігони, які, на жаль, служать містам вже десятки років і, у більшості, вже непридатні для використання. Подекуди, їхній стан – аварійний.

Не треба далеко ходити, щоб знати, що буває з такими полігонами. Найяскравіший приклад – Грибовицьке сміттєзвалище на Львівщині, куди сміття вивозилось зі Львова та частини районів області. Зважаючи, що працював цей полігон з 1957 року, а у 2004-му закінчився термін його експлуатації, не дивно, що він був визнаний одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. Не кажучи вже про те, що за багато років сміттєзвалище «розкинулось» на понад 33 га площі, і було визнане третім за розміром у Європі.

Використовувався цей полігон, як і всі інші в Україні. Тобто, майже безконтрольно. Втім, час від часу відходи пересипали шаром піску, аби всередину сміттєвих гір не потрапляло повітря і не відбулося самозаймання. Втім, в травні минулого року там таки спалахнула пожежа, причини якої досі не з’ясовані. Гасіння вогню тривало три дні, згодом відходи почали обвалюватись і під цими обвалами опинилося четверо рятувальників (тіло одного з них досі не знайшли).До речі, за декілька днів після обвалу на сміттєзвалищі дала тріщину дамба. І це загрожуєще однією екологічною катастрофою. Адже, якщо дамба не утримує сміття, інфільтрати, які утворюються в завалах, потраплятимуть у водойми. Таким чином, якщо це станеться, усі навколишні села, матимуть фактично отруйну воду.

Невиконані обіцянки

Насправді проблеми зі сміттям у Львові були завжди. «Ще у 2002 році були спроби виправити ситуацію з сміттєзвалищем. Була укладена угода про спільну діяльність із забезпечення екологічної стабільності і безпеки на сміттєзвалищі та вирішення екологічних соціально-побутових проблем, пов’язаних з прилеглими до нього територіями», - розповів еколог Мирон Колодко.

Однак тоді цей проект призупинили до кращих часів.

У 2006 році, коли місто очолив Андрій Садовий, він також пообіцяв львів’янам вирішити це питання. Місцеві активісти вважають, що це було цілком реальним, адже попередня влада вже мала певні напрацювання. Наприклад, за словами Колодко, у 2005 – 2006 роках, щоб зменшити кількість фільтратів, або ж якось очистити їх, було заплановано будівництво станції очистки фільтратів. «Тоді ідею всі сприйняли дуже добре, та як тільки Садовий став новим міським головою, цей проект був заморожений», - наголошує еколог.

Заморозку нова львівська влада пояснила просто: міський голова вирішив робити все за своїм власним планом, не спираючись на попередників. План, про який йшлося, і який начебто існував, «втілювався у життя» довгі 10 років. Допоки на одному з переповнених сміттям полігонів Львівщини не сталася катастрофа. Тому місцеві активісти мають всі підстави вважати, що ніхто не планував виправляти сміттєву проблему ще на початку своєї каденції.

Ба більше, дехто з представників громадськості Львова вважають, що, з приходом нового очільника міста, ситуація з відходами стала ще гіршою. «Багато років нічого не робилося, бо місту було зручно вивозити сміття на Грибовичі. Навколо цього було багато бізнесу і було дуже вигідно розробляти проекти, які не втілювалися в життя. Бо і на розробку витрачали чималі кошти», - зауважує представник ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.

Тонна сміття зі стопроцентним вмістом пластику коштує на світовому ринку біля тисячі євро / Фото УНІАН

Активісти навіть пропонували огородити сміттєзвалище у Грибовичах і встановити там відеоспостереження. «Впродовж останніх 10 років проводився абсолютно незаконний відбір сировини на сміттєзвалищі», - каже Колодко.

Дійсно, прямо на полігоні відбувалося пересортування відходів. І громадськість живо цікавилася, хто саме наймає сортувальників і забирає відсортоване сміття – пластикову тару, чорні та кольорові метали тощо. Адже реалізація вторсировини – прибутковий бізнес. Наприклад, за приблизними оцінками, тонна сміття зі стопроцентним вмістом пластику коштує на світовому ринку біля тисячі євро. В Україні, звісно, в рази дешевше, але, тим не менш.

Крім того, огорожа мала на меті убезпечити таких людей від можливого обвалу сміття. Адже будь-хто не зміг би зайти чи заїхати на полігон. Втім, ідея, яку місцева громада підтримала у 2010 році, так і лишилася на папері.

Щодо чиновників з області, ще у 2000 році Львівська облрада вирішила, що експлуатацію Грибовицького сміттєзвалища буде припинено з 1 січня 2006 року. Що до цього часу буде знайдено нову ділянку, куди місто зможе вивозити тверди побутові відходи (ТВП). Та й це рішення лишилось на папері.

Нарешті, вже в 2009 році, відбулася ще одна спроба закрити Грибовицький полігон. Таке рішення було прийняте головний санітарним лікарем Львова. Але вже в наступному році львівське комунальне підприємство (ЛКП) «Збиранка», що підпорядковується міськраді і обслуговувалозвалище, відкликало цей висновок через суд. Що, формально, дозволило продовжити утилізацію сміття у Грибовичах.

До речі, та сама «Збиранка», вже в 2012році оскаржувала припис Львівської екоінспекції  та їх  наказ про проведення планової перевірки. У свою чергу держекоінспекція вимагала через суд зобов’язати допустити на звалище їхніх інспекторів. Такий доступ екологи отримали лише перед трагедією, що сталася у 2016 році…

Потонути у смітті, шукаючи винних

Після пожежі на полігоні у Грибовичах Львів буквально «захопило» сміття. У міських чиновників сталася паніка, адже це сміттєзвалище було чи не єдиним, куди місто могло вивозити свої відходи. Замість того, щоб братися за рішучі дії мер міста Андрій Садовий почав шукати винних у трагедії. Спочатку, за його версією, відбувся навмисний підпал полігону. Це нібитовідбулося з чисто політичних міркувань. Пізніше, коли вже сміття почало обвалюватись, міський голова заявив, що сталося це через те, що рятувальники, які гасили пожежу, вилили на звалище забагато води. Такі думки він неодноразово висловлював у ефірах різних телеканалів: «Підпалили полігон, пішло загоряння. Добу витратили на гасіння, вилили дуже багато води, можливо, це одна з причин, яка спричинила обвал».

Далі – більше. Після пошуку винних безпосередньо у трагедії, він все минуле літо і осінь ніяк не міг вирішити, що для міста буде краще: сміттєпереробний завод чи новий полігон.

Співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань вважає, що це питання слід було б поставити громадськості, яку взагалі не зайве було б інформувати не про те, що хтось не робить, а про те, що хтось зробив. Більше того, інформація про ризики і плюси тих чи інших проектів повинна бути максимально доступною, у відкритому доступі. «А рішення слід приймати після проведення громадських слухань, консультативних опитувань тощо», - говорить він.

Але поки Садовий розбирався, Львів тонув у відходах. Щодня у спальних районах міста накопичувалось сміття, його не вивозили тижнями, а на питання, чому так сталося, міські чиновники відповідали просто «на вулиці осінь, ось і сміття багато». Та невдоволення бездіяльністю львівської влади почали виявляти не тільки мешканці Львова, а й околиць – відходи починали свої «гастролі». Тоді мешканці найближчих сіл почати перекривати дороги сміттєвозам. Що й не дивно, адже їм ніхто нічого не пояснював і не пропонував альтернатив.

Замість того, щоб братися за рішучі дії, мер міста Андрій Садовий почав шукати винних у трагедії / Фото УНІАН

Іще одну проблему почали спричиняти інфільтрати з Грибовичів, що неабияк забруднювали водойми. «Коли ще в травні говорили про необхідність будівництва третьої дамби, то ніхто цього не слухав, тепер це вже необхідність, бо інакше це все буде в міській каналізації», - наголошує Мирон Колодко.

Та комунальники, схоже, вирішили йти найпростішим шляхом – просто рекультивувати Грибовицький полігон. «Це потрібно було робити 10 років тому. Але ми просто втікали з крайнощів в крайнощі. Цю ситуацію хочуть довести до кризи, вона і зараз критична насправді…», - зазначає Скрильніков.

Тонучи у смітті, міська влада звернулася за допомогою до обласної, яка, на момент сміттєвої кризи в регіоні, все ж справлялася відходами в області. «Питання вирішення проблеми зі сміттям у місті Львові належить до компетенції міської влади. І всю відповідальність за вивезення ТПВ у Львові несе власне місцева влада. На жаль, в один момент виникла проблема перенакопичення відходів… Впродовж п’яти днів ми повністю вивезли сміття зі Львова і після цього передали очищене місто знову міській владі», - розповідав тоді голова Львівської ОДА Олег Синютка.

Та цієї чистоти вистарчило не надовго. Садовий почав «шторими» Київ, вимагаючи виправити ситуацію в місті, бо ж сміття знову почало накопичуватись у спальних районах, але винними мер Львова вперто хотів зробити обласних чиновників, а, згодом, і столичних посадовців.

Врешті решт, прем’єр Володимир Гройсман домовився з очільником Львівської ОДА про передачу Львову земельної ділянки під новий сміттєвий полігон і сміттєпереробний завод. «Голова Львівської ОДА Олег Синютка проінформував мене, що відповідне рішення ним підписане… Ще раз хочу звернутись до Андрія Садового – прошу також діяти оперативно... Проблеми будуть вирішуватися значно легше, якщо йти до людей і з ними говорити відверто та щиро», – зазначив тоді голова Уряду.

Але цієї вимоги Садовий виконати теж не зміг. «З людьми просто ніхто не говорить, ніхто не проводить громадські слухання, тому вони і перекривають дороги. Народ впевнений, що міська влада зробить другі Грибовичі. Місто не робило рішучих кроків. В нас є криза недовіри, бо ніхто не хотів відверто говорити з людьми», - каже Дмитро Скрильніков.

Знайти вихід

Замість того, щоб шукати інвесторів, які готові вкладати гроші у вирішення проблеми, мер Львова знайшов нові шляхи від неї втекти: львівське сміття продовжило «подорожувати» по Україні. Попри те, що таке рішення Садовий неодноразово називав «тимчасовим», воно затягнулося на довгі місяці і, врешті решт, інші області просто відмовилися приймати львівські відходи. Тоді у ображеного міського голови виник новий «геніальний» план. «Сміття утворюється і його треба кудись складати чи ліквідовувати. Складати його на звалище заборонено, розвозити по всій Україні теж не вихід, бо жодна область не хоче його приймати і це нормально. Прийняли рішення розкидати його на території Львівщини де є теж нібито законні звалища. Але насправді в нас немає жодного законного звалища. Так, вони мають документи, але це не означає, що вони законні», - розповів про «ідею» мера еколог Мирон Колодко.

Наступний план Садового теж не вирізнився оригінальністю: якщо раніше він погрожував всім екологічною катастрофою в Україні, то далі вийшов на новий рівень і забажав вивозити сміття у польське місто Люблін. Пояснення було простим, мовляв, він змушений шукати допомоги в близьких сусідів, бо в його країні не розуміють, що він хоче запобігти екологічній катастрофі у Східній Європі.

Львівське сміття продовжило

Втім, польська сторона зазначила, що влада Любліна не може приймати подібні рішення без попередньої консультації з Головною інспекцією з охорони навколишнього середовища (GIOS). А вивіз відходів зі Львова до Польщі можливий лише за умови, якщо GIOS і Міністерство екології та природних ресурсів України дадуть на це згоду. І на сьогодні офіційних запитів від українського міністерства Польща не отримувала.

Чи існує взагалі вирішення львівської проблеми? За словами голови Львівської ОДА, питання створення нового полігону наразі не розглядається. «Ми визначили три земельні ділянки, на які оголосили конкурс для будівництва сміттєпереробного заводу. На перший тур цього конкурсу подалося 6 учасників, в другий тур пройшли три учасники. І до 10 травня ми дали цим трьом учасникам уже технічне завдання на прив’язку їхніх проектних пропозицій будівництва до конкретних ділянок. Тобто, ми сподіваємося до 10 травня отриматиконкретні пропозиції, і з цим вже йти до людей на громадські слухання», - розповів він.

За його словами, в двох компаній, які мають бажання займатися львівськими відходами, є іноземні інвестиції (в одному випадку польські, в іншому – чеські), а третя компанія на 100% українська.

Крім того, обласна влада пробує вести перемовини з китайськими компаніями, та поки результатів не багато. Є зацікавленість китайської сторони, але жодних офіційних пропозицій досі не поступало.

Заради справедливості слід зазначити, що інвесторів, які готові були б дати кошти на будівництво заводу, шукав і Андрій Садовий. За підрахунками екологів та місцевих активістів, таких було, щонайменше, 40. Втім, жодна компанія вимогливому меру так і не підійшла. Що ж до тих компаній, які пропонував сам мер, вони не викликали довіри в громадськості. «Багато інвесторів просто користаються нагодою через нестабільну ситуацію. Не всі вони екологічно безпечні. Це має бути прозорий і відкритий відбір», - зазначає Дмитро Скрильніков.

Нарешті, Андрій Садовий знайшов найпростіше рішення – просити грошей на будівництво заводу з державного бюджету, запевняючи, що частину грошей зможе дати і місцева влада. Та в Уряді такі вимоги не викликають захвату. Тож, пройшов майже рік після трагедії у Грибовичах, яка повинна була б зрушити з місця сміттєве питання. Натомість, проблема зайшла у глухий кут.

Втім, Львів – це тільки один приклад неефективного управління. І давайте будемо справедливими: чи є в Україні місто, де вже не стикнуться з аналогічною проблемою? Чи є в Україні місто, у якому сміттєве питання вирішено хоча б на найближчі десятиріччя?І це не пусті питання. Адже днями проти сміттєспалювального заводу мешканці Києва виходили під київську міськраду. І навряд хтось з цих людей замислився, що київський 5-й полігон вже на межі переповнення. А місту потрібно будувати вже не один, а декілька сортувальних і декілька сміттєспалювальних заводів…

Вікторія Доскіч, Львів

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter