Як зазначив присутній на зустрічі заступник мера Києва Петро Пантелеєв, щорічно Київ виробляє близько 1,1 мільйона тонн побутових відходів, з яких близько 790 тисяч тонн вивозяться на полігон твердих побутових відходів №5 (село Підгірці, Обухівський район, Київська область), 240 тисяч тонн відправляються на сміттєспалювальний завод «Енергія», а решта йде на три сміттєсортувальні лінії.
Але, як зазначив чиновник, це тільки те сміття, яке вивозиться легально. «На жаль, велика частина сміття вивозиться на несанкціоновані звалища, і, на жаль, у нас немає серйозних важелів впливу на це, крім адміністративних. За нашими підрахунками, на сьогоднішній день кількість «сірих» звалищ у Київській області у 5 разів перевищує кількість легальних», - сказав він, додавши, що екологічне законодавство України багато в чому відстало від європейського і потребує серйозних змін.
У свою чергу, голова комунального підприємства «Київкомунсервіс» Євген Русін зазначив, що щорічно кількість сміття, яке вивозиться з Києва, збільшується на 1,5-2,5%, і зараз під Києвом зберігається близько 6 мільйонів тонн відходів, які, враховуючи технічний стан полігону, представляють серйозну небезпеку для навколишнього середовища.
Читайте такожМінрегіон має намір внести у Раду законопроект про штрафи за забруднення води
За його словами, головною проблемою законодавства є відсутність економічних стимулів для будівництва сміттєпереробних потужностей. «Потрібно змінювати законодавство. Ми бачимо два варіанти: зелений тариф на електроенергію, отриману від переробки відходів, та стягнення екологічного податку з виробників та імпортерів упаковки і тари», - зазначив Русін, додавши, що такий податок може щорічно приносити близько 2 мільярдів гривень, які можуть бути направлені на переробку побутових відходів.
Підтримав необхідність законодавчих змін і столичний бізнесмен, власник «Закарпаттяобленерго» Ігор Тинний. Він висловив зацікавленість у будівництві сміттєпереробних потужностей, але вважає за необхідне на законодавчому рівні встановити терміни укладання договорів на надання послуг з переробки побутових відходів на термін не менше 10 років. «Будь-якому інвестору потрібні гарантії. Тільки будівництво сміттєпереробного заводу займає 2 роки, ще 7-8 років необхідно давати на його окупність», - сказав бізнесмен.
У той же час, на думку директора асоціації «Український екологічний альянс», депутата Київської міської ради Олега Костюшка, крім усього перерахованого, Україна потребує суттєвого посилення відповідальності за порушення у сфері поводження з відходами.
Читайте такожЧиста Україна: чи варто виходити на "суботники"
Він зазначив, що необхідно передати управлінські повноваження у цій сфері в компетенції місцевої влади, оскільки в більшості країн цивілізованого світу питання, пов'язані з відходами, вирішуються на місцевому або регіональному рівні. В Україні ж на сьогоднішній день управлінські рішення розробляються на рівні міністерств у вигляді директив і не передбачають конкретної особи, яка несе відповідальність за виконання того чи іншого доручення або бездіяльність.
Ряд інших фахівців у сфері переробки відходів, присутніх на круглому столі, зійшлися на думці про необхідність реалізації інформаційної стратегії, метою якої є донесення важливості поводження з відходами як до населення, так і до уряду з метою прийняття конкретних політичних рішень.
Довідка УНІАН. Україна займає 1-е місце в світі за кількістю сміття на душу населення. В Україні близько 4% землі використовуються під полігони для сміття, на яких зберігається близько 35 мільярдів тонн відходів. При цьому щороку в країні створюється 12 тисяч незаконних сміттєсховищ, оскільки полігонів для сміття недостатньо. Більшість існуючих полігонів вже вичерпали свій ресурс, а застосовувані методи утилізації сміття і відходів – захоронення та спалювання – показали свою нежиттєздатність і привели ряд країн на грань екологічної катастрофи. Державні плани зі створення сучасних заводів з переробки сміття та відходів існують тільки на папері. Причина для України стандартна - немає грошей.
