Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Переробка вторсировини – гроші зі сміття

Сміття – невід’ємна складова життєдіяльності людини. Однак у той час, коли у всьому світі привчаються переробляти відходи і отримувати від того прибутки, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх. 

Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів / sevastopolnews.info
Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів / sevastopolnews.info

Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів, з яких на переробку йде не більше ніж 3%. Решту захоронюють на полігонах, площа яких - 167 тисяч гектарів – перевищує територію природно-заповідного фонду країни. За приблизними даними, на сміттєзвалищах зосереджено близько 30 млрд тонн побутового сміття – клондайк для переробників. Однак, замість того, щоб перероблювати відходи і отримувати від цього зиск, як це відбувається у цивілізованих країнах, де переробляється до 60% скла, паперу, пластику та інших відходів, потенційні бюджетні кошти України роками перегнивають на полігонах, паралельно забруднюючи навколишнє середовище.

Сміття – є, ринку сміття - немає

Формально вторинна переробка в Україні підтримується на державному рівні. Законодавство про відходи складається із законів України «Про охорону навколишнього  природного  середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з  радіоактивними  відходами», «Про металобрухт» та Кодексу України про надра. Воно визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням  обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Скріншот
Формально вторинна переробка в Україні підтримується на державному рівні / Скріншот

Однак реальної підтримки з формування повноцінного ринку переробки сміття від держави годі чекати. У березні поточного року уряд скасував постанову про створення Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною - «Укрекоресурси». Основним видом його діяльності мало би бути створення умов для збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, як вторинної сировини. Втім, за 17 років існування, держпідприємство не дуже сприяло розвитку в країні бізнесу на переробці сміття.

В уряді також пояснили, що ліквідація була обов’язковою, адже підприємство «тримали» люди Януковича. До того ж, правоохоронці викрили багато махінацій керівників підприємства. З цим не посперечаєшся. Однак, з іншого боку, Кабмін не запропонував жодної альтернативи. «Звичайно, не можна не радіти тому, що знищено чергову фінансову годівницю попередньої злочинної влади. Але, на нашу думку, наступним кроком держави має стати створення подібної структури, що займалася б питаннями вторинної переробки сировини, але вже з абсолютно прозорим бюджетом і прозорими механізмами у власній роботі», – каже співголова Асоціації зелених України, еколог Ярослав Задесенець.

У пошуках сировини

Наразі переробкою сміття в Україні, зважаючи на непотрібність ліцензування цього виду діяльності, займаються, здебільшого, приватні підприємства, які в один голос кажуть: «Держава не підтримує, але й не потрібно нам заважати».

Головною своєю проблемою підприємці вважають певні обмеження видів сировини на переробку (здебільшого, в Україні переробляється пластик та макулатура, в той час як у розвинених країнах Європи під переробку потрапляє практично все сміття) та нестачу сировини. Іноді вона буває настільки відчутна, що підприємства самі готові приїхати і забрати певний обсяг пластика або паперу-картону і, звісно, заплатити за це. Проблема лишень у відповідних договорах, які потрібно укласти з місцевими органами влади. Останні ж чи то не дуже зацікавлені, чи то не розуміють своєї вигоди від таких дій, однак заявок до підприємців на переробку сміття, від них майже не поступає.

REUTERS
REUTERS

Така ситуація є досить дивною, зважаючи, що в Україні є десятки сміттєзвалищ, де сміття з роками просто розкладається або ж згорає, утворюючи жахливий сморід та шкодячи здоров’ю українців. Для прикладу, хоча б скандальне Грибовицьке сміттєзвалище під Львовом, що входить до ста найбільш небезпечних об’єктів України. Вартість проекту із його рекультивації становить 213 млн гривень і може розтягнутися на 10 років. Втім, уряд досі не може знайти на це кошти.

В той же час, на полігоні цілком реально організувати сортування сміття та згодом його переробляти. Більше того, українські відходи готові купувати навіть голландці. Проте зараз, вочевидь, займатись клондайком з відходів в Україні нікому.

Переробка – це вигідно

Разом з тим, вторпереробка може приносити чималий прибуток. Незважаючи на те, що створення однієї лінії з переробки, яка може переробляти близько однієї тонни сміття на годину, на сьогодні коштує близько 130 000 – 150 000 тисяч доларів, вона досить швидко окупається.

У підприємстві «Київміськвторресурси» кажуть, що аби працювати у цій сфері, потрібно багато зробити. Найперше - налагодити роботу з постачальниками, підписати деякі угоди. «Сама переробка є дуже вигідна як для екології, так і для суспільства. Витратним є сам збір сировини: потрібно встановити контейнери, організувати вивіз сміття – на це йде багато грошей. Але, зрештою, це все окуповується», –  каже керівник комерційного відділу підприємства «Київміськвторресурси» Сергій Волков.

Вторпереробка може приносити чималий прибуток / facepla.net
Вторпереробка може приносити чималий прибуток / facepla.net

До того ж, сьогодні на ринку переробки вторсировини майже немає конкуренції, а тому цей вид діяльності є надзвичайно рентабельним. «Звичайно, що в наших умовах, де сьогодні практично відсутня конкуренція, такий бізнес є надзвичайно рентабельним. За деякими підрахунками, одне таке міні-підприємство може повністю окупитися вже за півтора роки», – зазначає Задесенець.

Неоціненною є також користь для екології. Адже звичайний пластик може зберігати свою форму понад 200 років, а після його переробки можна отримати цінну речовину – флекс. Це вторсировина для виготовлення хімічного волокна, з якого робляться ті ж самі пластикові пляшки. Тобто, так можна вийти на майже безвідходне виробництво. Але цьому нам ще потрібно довго вчитися.

Державна підтримка

За словами начальника управління благоустрою територій та комунального обслуговування Мінрегіону Максима Барінова, впровадження цивілізованого поводження з відходами в України стримують деякі чинники. Так, наприклад, виробники товарів в упаковці не мають законодавчого підґрунтя щодо виконання європейського принципу «розширеної відповідальності виробника». Тому за ініціативою Мінрегіону та за участю представників органів місцевого самоврядуванням, соціальних партнерів, бізнесу у сфері виробництва тари і упаковки підготовлено законопроект, який спрямує кошти виробників товарів в упаковці до сфери поводження з побутовими відходами та залучить до активної співпраці органи місцевого самоврядування.

Кількість відходів в Україні зростає / УНІАН
Кількість відходів в Україні зростає / УНІАН

Крім того, впровадженню новітніх технологій у цій галузі, на думку чиновника, сприятиме прийняття закону «Про упаковку та відходи упаковки».

На думку Барінова, поштовх для будівництва об’єктів поводження з побутовими відходами, у тому числі, міжмуніципальних центрів або полігонів, у відповідності до європейських стандартів з одночасним закриттям і рекультивацією старих сміттєзвалищ, може надати об’єднання фінансових та адміністративних ресурсів громад і залучення інвесторів. «Ми маємо плідно співпрацювати з міжнародними проектами у сфері поводження з побутовими відходами», - вважає чиновник.

На сьогодні така співпраця зводиться до звичайних закупок ліній по переробці вторинної сировини та їх комплектуючих. «Як і в багатьох інших царинах життєдіяльності людини, ми продовжуємо нехтувати досвід розвинених країн і у більшості випадків покладаємося на власний досвід, що базується на застарілих «дідівських» методах», – наголошує співголова Асоціації зелених України.

Щоб змінити ці «дідівські» методи і наблизитись до європейських стандартів, Україна має переглянути низку законів і прийняти нові. Так, за словами Максима Барінова, щоб «розблокувати» сферу поводження з побутовими відходами, потрібно прийняти розроблений Мінрегіоном законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з побутовими відходами». «Змінити цю ситуацію та «розблокувати» ринок можливо шляхом демонополізації ринку послуг з перероблення та захоронення побутових відходів шляхом передачі повноважень органам місцевого самоврядування та встановлення економічно обґрунтованих тарифів на ці послуги. А також запровадження принципу укладання договорів між учасниками ринку. Це надасть можливість органам місцевого самоврядування контролювати виконання законодавства у цій сфері», - зазначив він.

А поки закони не прийняті, кількість відходів в Україні зростає, залишаючи можливі прибутки місцевих громад, що могли би стати дорогами або дитячими майданчиками, на сміттєзвалищах.

Вікторія Доскіч

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку