Національною стратегією управління відходами до 2030 року передбачається впровадження в Україні принципу розширеної відповідальності виробника (РВВ). Виробники упаковки та товарів в упаковці спільно (за рахунок внесків) фінансують створення інфраструктури для збору відходів упаковки, яка гарантовано потрапляє на переробку у якості вторинної сировини.
Така модель успішно застосовується у світі, але в Україні наразі немає відповідного законодавства (однієї Нацстратегії замало, потрібно прописати норми у законі). Тим не менш, група українських виробників вирішила запустити пілотний проект із впровадження РВВ. Це такі компанії, як «Кока-Кола Беверіджіз Україна», PepsiCo Україна, Tetra Pak, «Елопак-Фастов» та «Кен-Пак (Україна)», які входять до Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УкрПЕК).
Для втілення проекту організатори обрали місто Вишгород у Київській області. Тут вони отримали всебічну підтримку місцевої влади. При цьому на проект не витрачалися ані кошти місцевого, ані державного бюджетів. Проект стартував 22 листопада 2017 року. Спочатку у місті було розміщено близько 90 спеціальних контейнерів закритого типу «дзвін»: для скляної тари, пластикових упаковок, макулатури і картонної упаковки, закупку яких було профінансовано згаданими компаніями. Сьогодні кількість контейнерів для роздільного збирання збільшилася до 177 одиниць.
Компанії-виробники уклали договір з МПП «Рада», яка має сортувальні потужності у місті Буча та парк спецтехніки, яка і забирає вторсировину, що потім йде на переробку. Наприклад, відходи скла потрапляють на Гостомельський склозавод ПрАТ «Ветропак». В цілому ж, в Україні працює 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. Їх завантаженість є неповною.
Як повідомив засновник МПП «Рада» Петро Семко, щорічно Україна імпортує вторинну сировину на суму близько 90 млн грн, замість того, щоб розвивати власні потужності сортувальних та переробних підприємств. «У нас в Україні є всі потужності, аби переробляти тверді побутові відходи. Немає лише налагодженої системи роздільного збирання. Якщо її ефективно впровадити, я впевнений, ми зможемо повністю завантажити переробні підприємства в Україні», - зазначив Семко.
Такої ж думки і радник Голови правління ПрАТ «Ветропак» Гостомельський склозавод Андрій Гірник: «Наразі в Україні збір скла складає приблизно 40-45%, в Австрії - це 88%, у Швейцарії - 120% від виробництва. У них навіть не вистачає потужностей переробити стільки скла, скільки вони збирають! У нас все навпаки, мало збираємо - все вивозиться в ліси», - повідомив Гірник.
Організатори проекту, який розрахований на 5 років, поставили собі за мету збирати та відправляти на переробку 50% усієї упаковки, якої позбувається населення Вишгорода. За підрахунками організаторів проекту, щороку у Вишгороді утворюється більше ніж 12 тис. тон відходів упаковки. На сьогоднішній день, за 8 місяців функціонування проекту зібрано 164,2 тони відходів упаковки. В середньому щомісяця техніка МПП «Рада» вивозить з Вишгорода на переробку близько 24 тон відсортованих відходів.
Тим не менш, вже на сьогоднішній день можна відзначити позитивні результати пілотного проекту. Він охопив 25 тис. мешканців Вишгорода, що складає близько 85% населення. Люди виявилися готовими до сортування відходів, якщо для цього створюються відповідні умови і проводиться роз’яснювальна робота.
Сортування допоможе зменшити навантаження на бюджет міста, зокрема на закупку контейнерів, на вивезення сміття та на вартість комунальної плати для населення. Оскільки ОРВВ повністю фінансують встановлення додаткових контейнерів для відходів упаковки, їх вивезення та несуть відповідальність за переробку.
На прикладі пілотного проекту видно, що система РВВ може бути успішно втілена в Україні, як і система роздільного збору відходів, а населення готове сортувати відходи. Необхідна лише відповідна нормативна база, як те передбачено Нацстратегією, а саме відповідний проект закону «Про упаковку і відходи упаковки», який запровадить РВВ. Зокрема, успішна європейська практика РВВ врахована в проекті закону № 4028 «Про упаковку та відходи упаковки», який вже внесений на розгляд Верховної Ради.
Нацстратегія передбачає збільшення обсягів переробки відходів. Минулого року на звалища потрапило понад 93% побутових відходів (щороку на полігони потрапляє приблизно 12 млн тон відходів). Вже до 2025 року показники переробки відходів упаковки повинні досягти 60%, а до 2030-го – 65%. Для впровадження системи РВВ потрібно змінити законодавство.
