Сніговий барс / Фото ru.wikipedia.org

За даними нової доповіді, підготовленої незалежною програмою моніторингу торгівлі дикими видами фауни і флори TRAFFIC, зараз на волі залишилося всього чотири тисячі снігових барсів, що рідко потрапляють на очі людям, повідомляє ВВС.

Снігові барси проживають у гірських районах Гімалаїв і Тибету на території 12 країн, включаючи Китай, Бутан, Непал, Індію, Пакистан, Монголію, Таджикистан та Росію. Зазвичай вони живуть на висоті від 1000 до 5400 метрів над рівнем моря.

Снігові барси або ірбиси є кочовими хижаками і можуть запросто розправитися з тваринами, що в три рази перевершують їх за розміром. Зазвичай вони полюють на блакитних баранів, гірських козлів та інших дрібних тварин, але іноді нападають на домашніх овець або більш крупну домашню худобу, що робить їх уразливими перед фермерами.

Відео дня

Читайте такожНа Алтаї зняли унікальне відео зі сніговим барсом

Згідно з новим дослідженням, від 221 до 450 снігових барсів щорічно, починаючи з 2008 року, гинуть від рук людини. Автори при цьому вказують, що це число може бути істотно вище, і основна тому причина - конфлікт людини і дикої природи.

"Ми вважаємо, що за даними спостережень, конфіскаційних звітів і думок експертів, велика частина (вбивств барсів), як і раніше відбувається з помсти", - говорить Джеймс Комптон з програми TRAFFIC.

"Одним з найбільш дієвих способів зупинити це є кращий захист домашньої худоби в тих вельми віддалених районах, де проживають кочові народи, які мають гурти домашньої худобини, тому що саме через це і відбувається протистояння", - пояснює фахівець.

Більше 90% випадків браконьєрства припадає на п'ять країн - Китай, Монголію, Пакистан, Індію і Таджикистан. У доповіді наголошується, що лише 21% снігових барсів знищуються спеціально для подальшого продажу шкури, хутра і кісток, хоча, схоже, що подібного роду незаконна торгівля зростає.

"Сніговий барс не часто потрапляє на ринок, проте автори доповіді дійшли висновку, що часто торговці просто користуються нагодою і якщо снгового барса вбивають і його шкура або інші частини можна продати, то виходить, що ніби ти отримав назад гроші за втрату своєї худоби", - говорить Комптон.

Читайте такожНа Алтаї самка снігового барса з'їла своїх кошенят, рятуючи їх від пастки браконьєрів

Також наголошується, що занепокоєння викликає зростання незаконної торгівлі шкурами, кістками снігового барса за допомогою соцмереж і торгових інтернет-порталів, оскільки попитом користується не тільки хутро барса, але також його кігті й зуби, що нібито мають лікувальні властивості.

Оскільки приблизно третина популяції снігових барсів живе в прикордонних районах, де останні роки почастішали конфлікти, доповідь закликає до більш тісної міждержавної співпраці, особливо у правовій сфері. Зараз лише четверта частина всіх випадків браконьєрства розслідуються.

"Навіть якщо скоротиться попит на хутро снігового барса, все одно його знищення триватиме доти, поки ми не будемо працювати спільно, щоб звести нанівець конфлікт людини і дикої природи, і зробимо все, щоб гірські народності могли співіснувати зі сніговими барсами", - говорить один із співавторів доповіді Ріші Шарма з Всесвітнього Фонду дикої природи.

Читайте такожСмерть пуми і сніжного барса від щурячої отрути у Миколаївському зоопарку: свідкам пообіцяли винагороду

"Виплати компенсацій і сучасні загони для худоби, що захищають від хижаків, звичайно, допомагають, але нам необхідно якомога швидше охопити всі поселення, щоб допомогти їм і сніговим барсам - по всьому азіатському високогір'ю", - додає Шарма.

Водночас в Киргизії завдяки спільній ініціативі влади і спеціалістів з охорони природи колишня мисливська база в Шамши була перетворена на заповідник дикої природи. Збільшення поголів'я гірських козлів також призвело до того, що в цій місцевості стало з'являтися більше снігових барсів.

"Перші знімки, отримані прихованою камерою, служать переконливим свідченням того, що якщо ми будемо працювати разом, ми зможемо зробити безпечними оазиси дикої природи, аби такі види, як сніговий барс, отримали необхідний для виживання захист", - каже Саллі Кейс з Фонду Девіда Шепперда, який працює спільно з киргизькою владою та Фондом снігового барса розвитку заповідника Шамши.

Незважаючи на те, що заповідник дуже невеликий, щоб прийняти в себе велику популяцію барсів, все ж він може послужити основою для створення в майбутньому більш обширної зони проживання цих рідкісних тварин.

"Ми раді бачити, що сніговий барс вже є в Шамши, - каже Алмаз Музаєв з киргизького управління з раціонального використання природних ресурсів. - Ця велика кішка є важливою частиною нашої національної культури і спадщини, і ми маємо намір забезпечити захист цього звіра".