Четвер,
17 серпня 2017
Наші спільноти

Тваринам з великим мозком все важче виживати через людей

Останні дослідження показують, що через великий мозок деякі ссавці можуть зіткнутися з серйозними проблемами або навіть із загрозою вимирання.

тигр / twitter.com/timesofindia
Найбільшому ризику піддаються тварини, що живуть у країнах Африки / twitter.com/timesofindia

На  сьогоднішній день багато великих ссавців Землі знаходяться на межі вимирання, передає Бі-бі-сі. У дослідженні, опублікованому в серпні, говориться, що близько 60% найбільших ссавців занесені Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) до списку видів, що знаходяться під загрозою.

У Бангладеш виявили всього 100 тигрів, тварини продовжують зникати

Найбільшому ризику піддаються тварини, що живуть у країнах Африки на південь від Сахари і в Південно-Східній Азії - носороги, слони, леви, тигри і горили.

Провідний автор дослідження, Вільям Ріпл з Коледжу лісового господарства Університету штату Орегон заявив: "Чим більше я дізнаюся про те, що зараз відбувається з найбільшими у світі сухопутними ссавцями, тим сильніше побоююся, що ми можемо втратити їх як раз в той момент, коли наука тільки починає відкривати їх величезне значення для природи".

В цій науковій роботі, створеній за участю 43 експертів у сфері дикої природи і опублікованій в журналі BioScience, підкреслюється факт, давно відомий фахівцям з охорони навколишнього середовища: великим тваринам загрожує велика небезпека зникнення.

Це відбувається з кількох причин. Великим тваринам потрібно більше їжі і більш велике середовище проживання, і вони частіше стають жертвами браконьєрів.

Крім того, у міру збільшення площ вирубки лісів (щоб прогодувати зростаюче населення планети, потрібні все нові і нові сільськогосподарські землі) звичні їм умови життя змінюються.

Однак існує менш відома причина, що підвищує ризик вимирання великих ссавців: їх великий мозок.

З одного боку, це очевидно, адже у великих тварин, як правило, великий мозок.

"Ми знаємо, що розмір мозку безпосередньо залежить від розміру тіла, адже мозок слона навряд чи поміститься в голові миші", - говорить фахівець у галузі збереження біорізноманіття Мануела Гонсалес-Суарес з Університету Редінга (Великобританія). "Вірно і зворотнє: лише в дуже рідкісних випадках великі тварини мають маленький мозок".

Однак Гонсалес-Суарес задалася питанням: чи все так просто? Може розмір мозку ссавця безпосередньо впливати на ступінь ризику вимирання виду?

У рамках дослідження, опублікованого в травні , Гонсалес-Суарес і її колеги вивчили 474 види ссавців, щоб зрозуміти, які конкретні характеристики збільшують ризик їхнього зникнення.

Вони виявили, що у великого мозку є явний мінус: його наявність призводить до виникнення низки проблемних особливостей.

Наприклад, у тварин з більшим мозком вагітність триває довше, а дитинчата вимагають більшої уваги з боку батьків.

Це означає, що для розмноження цим ссавцям потрібно більше часу, і за один раз вони зазвичай приносять менше потомства.

Так, наприклад, самка горили в середньому практично безперервно дбає про дитинча в перші три роки його життя, а народжує лише раз у три-чотири роки.

Більш тривалий період вагітності і годування також означає, що потомство частіше вмирає, не досягнувши зрілості.

"Ці особливості, в свою чергу, збільшують ризик вимирання, оскількти популяції не здатні швидко зростати або своєчасно компенсувати більш високу смертність", - говорить Гонсалес-Суарес.

Не можна не відзначити, що в минулому великий мозок, ймовірно, допоміг ссавцям - особливо нам, людям пристосуватися до зміни середовища проживання.

Проте результати нового дослідження наводять на думку про те, що великий мозок - це не так добре, як може здатися.

Гонсалес-Суарес каже, що переломний момент вже пройдено, і тепер великий мозок приносить більше проблем, ніж користі: "Ціна занадто висока".

Винуватцем порушення цього балансу, мабуть, є людина. Співавтор дослідження Алехандро Гонсалес-Войер з Національного автономного університету Мексики вважає, що тварини не в змозі пристосуватися до змін у навколишньому середовищі, викликаних діяльністю людей.

"Вони не можуть реагувати досить швидко, і тому поведінкової гнучкості, яку дає більш великий мозок і [що] в минулому розвивалася завдяки позитивному відбору, недостатньо для того, щоб тварини встигали за стрімкими змінами, що відбуваються в даний час", - підкреслює він

Загалом, як не парадоксально, інші тварини з великим мозком зараз страждають від того, що наш власний великий мозок допоміг нам змінити світ.

До схожих висновків дійшли автори ще одного дослідження, присвяченого взаємозв'язку між розміром мозку і тіла і опублікованого в лютому.

Ерік Абельсон з Стенфордського університету вивчив черепи 1679 тварин, що належать до 160 видів, щоб оцінити розмір їхнього мозку.

Виявилося, що у тварин, які піддаються найбільшому ризику вимирання, відношення маси мозку до маси тіла вище. Серед них - мала лисиця і онцилла, віднесені МСОП до видів, що знаходяться в стані близькому до загрозливого (англ. Near Threatened, NT, одна з категорій Міжнародного союзу охорони природи - Ред.) .

На перший погляд може здатися, що людина - виняток з цього правила: у нас великий мозок, а кількість людей, що населяють Землю зростає.

Однак темпи цього росту настільки високі, що незабаром чисельність населення може стати критичною.

Більше того, незважаючи на наші високі розумові здібності, саме через нас температура на Землі зростає загрозливими темпами.

"Можливо, ми досить розумні, щоб піклуватися про власну вигоду, але все ж недостатньо розумні для того, щоб зрозуміти, що ми руйнуємо свою планету", - говорить Гонсалес-Суарес.

Гонсалес-Войер згоден з цим, однак зазначає, що багато хто з нас вже усвідомили свою відповідальність.

Справа в тому, вважає він, що нам не вистачає мотивації для того, щоб змінити свою поведінку, адже користь це принесе лише майбутнім поколінням.

"Проблема лежить швидше в культурній площині", - говорить він.

В цілому результати всіх цих досліджень дозволяють припустити, що в якийсь момент на Землі більше не залишиться всім відомих видів, які володіють великим мозком.

Гонсалес-Суарес сподівається, що її висновки допоможуть екологам правильно розподілити обмежений обсяг наявних у них коштів і допомогти тваринам, які піддаються найбільшому ризику вимирання.

Так ми зможемо почати компенсувати той збиток, який завдали природі. "Ми не повинні спокійно дивитися на те, як втрачаємо свої багатства", - говорять автори останнього дослідження на тему масового вимирання в журналі BioScience.

"Навпаки, ми вважаємо, що як науковці, які вивчають мегафауну, ми повинні взяти на себе колективну відповідальність за запобігання скороченню видового різноманіття".

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку