Риба пішла на нерест: як зберегти популяцію

Риба пішла на нерест: як зберегти популяцію

На початку квітня в Україні стартувала заборона на вилов риби у нерестовий період. Порушення заборони карається адміністративною та кримінальною відповідальністю, однак це не стає на заваді браконьєрам.

volynnews.com

Така заборона діяла ще за радянських часів, а з початком незалежності України органи рибоохорони усіх областей лише дещо змінили дати її початку, які визначаються в наказах територіальних управлінь. Відтак, в 24-х областях України та місті Києві нерестова заборона стартує з 1 квітня. Її терміни на водоймах в Україні в різних регіонах і областях можуть відрізнятися і, здебільшого, це залежить від погодних умов. Проте найчастіше сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 30 червня.

Що передбачає заборона

Період нересту – це час, коли риба відкладає ікру та розмножується. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: в квітні нереститься щука, з середини до кінця травня - окунь, судак, лящ, короп, карась. Саме тоді рибоохоронні органи ведуть пильний нагляд за ситуацією на воді. Посилений режим охорони нерестовищ та риби передбачає використання штучних нерестових гнізд, підвищення контролю стічних вод, які потрапляють у водойми з господарських об’єктів, пильнування вилову риби браконьєрами. Адже саме вони, зазвичай, користуються незаконними методами вилову, та роблять це в особливо великих розмірах.

Таким чином, правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, лише в межах населеного пункту та лише дозволеними знаряддями лову - 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову - до 3 кг/день на людину. Крім того, ловити рибу можна  лише в дозволених місцях, які визначаються територіальними управліннями рибоохорони. Категорично заборонена рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям. До того ж, в період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування човнів. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ.

Ефективність рибоохоронних дій

Загалом, про необхідність таких заборон під час нересту активісти і екологи говорять повсякчас, але оцінити їх ефективність дуже важко. Справа у тому, що заборона ніяк не зупиняє браконьєрів, та навіть не здатна значно мінімізувати вилови. «Незважаючи на максимальні заходи по охороні біоресурсів, браконьєри не припиняють протиправну діяльність, чим завдають суттєвої шкоди рибному господарству країни. Адже в період нересту в риби знижується відчуття загрози, вона масово гуртується та прямує зграями до нерестовищ. Цим і користуються браконьєри, які розставляють сітки на шляху рибних косяків – на шляху до традиційний природних нерестовищ», - зазначає голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Відтак, відповідно до статистичних даних, протягом  нерестової компанії минулого року територіальними підрозділами рибоохорони Держрибагентства України було викрито 10 217 порушень правил рибальства. Звісно, це менше, ніж у 2014 році (на 1 375 порушень), однак цифри все одно вражають. Крім того, слід взяти до уваги, що це – тільки ті порушення, які були зафіксовані. Бо скільки їх було насправді, складно уявити.

Співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань впевнений, що за такими браконьєрськими виловами риби «стоять» державні структури. Він зауважує, що подібні заборони є у більшості країн світу, однак лише в Україні чомусь не діють. «Такі заборони, звичайно, потрібні. Навіть необхідні. Бо вони є у всьому цивілізованому світі. І якщо їх дотримуватись, то буде неабиякий результат (це значно впливає на популяцію риби). Втім, в Україні це не так ефективно. Найперше, тому, що браконьєрами є самі державні установи, як відловлюють рибу і дозволяють це робити іншим», - переконаний він.

Завдані збитки

рыба / oblast45.ru

На жаль, неефективна боротьба з браконьєрами призводить і до значних фінансових втрат України. За результатами викритих у минулому році порушень (за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «грубе порушення правил рибальства») було затримано 3 402 особи (на 10% менше ніж у 2014 році) і нараховані збитки на загальну суму 3 392 331 грн. Окрім безпосередньо затриманих браконьєрів, рибоохорона відслідковує порушників і на місцях збуту риби. Так, у 2015 році за порушення правил придбання та збуту риби було затримано 1 267 осіб відносно яких складено протоколи за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

Загалом у порушників було вилучено 59 483 кг незаконно виловленої риби та 8 479 заборонених знарядь лову.

Більше того, уже в поточному році (браконьєри завжди значно активують свою діяльність перед початком заборони лову), в останніх числах березня, правопорушники завдали збитків рибному господарству України більше ніж на 200 000 грн. Саме тому перед початком нересту, рибоохорона значно посилює заходи безпеки, аби зберегти популяцію риб. Але, за словами Олександра Щербаня, ця робота не приносить бажаних результатів через декілька причин. Найперше, через те, що не має необхідної техніки та фінансування, аби вслідкувати за усіма порушниками. «Важливо зрозуміти, що рибінспектори, які працюють в Україні, отримують зарплату на рівні 1 500 грн. Логічно, що ніхто за ці гроші не хоче працювати. Крім того, якщо браконьєр їздить на човні з потужністю двигуна 130 кінських сил, а рибінспекція на човні у 30 кінських сил, то про яку ефективність ми говоримо?», - каже він.

Відповідальність треба посилювати

Як вже зазначалося, за вилови риби у нерестовий період  діє адміністративна та кримінальна відповідальність. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб - 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

За незаконно пійманного судака доведеться викласти 510 грн / brakonyerov.net

Крім загального штрафу, за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. І у кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабміну №1209 від 21.11.2011 встановлено такі штрафи: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн, краснопірка – 68 грн, підуст – 34 грн.

На жаль, порушники на це не дуже зважають, і незаконний вилов риби продовжується. Ба більше, така фіксована відповідальність не може повною мірою покрити і збитки державі. «Безперечно, існуючі штрафи не можуть компенсувати збитків, завданих рибному господарству, особливо в нерестовий період – період розмноження риби. Адже, залежно від виду, риба може відкладати від тисячі до сотень тисяч ікринок. І кожна виловлена рибина - це сотні втрачених рибинок», -  зазначає Ярема Ковалів.

Загалом, експерти бідкаються, що у випадку порушень природоохоронного законодавства, як і у випадку будь-яких інших порушень, багато залежить від ментальності людей. На жаль, українці звикли порушувати заборони, а тому змінити їх підсвідомість досить важко. Крім того, дуже важливо підвищувати заробітну плату людям, які займаються охороною водоймищ. Тобто, одних мотивувати, іншим – збільшувати відповідальність. І лише тоді, на думку експертів, можна буде сподіватися, що ситуація значно покращиться. Втім, це буде не за рік і навіть не за п’ять.

Вікторія Доскіч

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter