Кістка пеніса (бакулюм) у білих ведмедів через органічні забруднення стає крихкою і може зламатися, ускладнюючи розмноження. Тому, ймовірно, що тваринам загрожує не тільки зменшення, а потім і зникнення ареалу через танення льодовиків, але і скорочення чисельності через органічні забруднення, що потрапляють в організм ведмедів з їжею і водою.
Про це йдеться в дослідженні Environment International.
Полярні ведмеді (Ursus maritimus) розмножуються один раз на рік, навесні. У цей час самець може проходити в пошуках самки до 100 кілометрів, а коли знаходить її, залишається поруч кілька днів, протягом яких ведмеді часто спаровуються. Щоб підтримати твердість пеніса під час статевого акту, ведмеді, як і багато інших ссавців, «виростили» в пенісі кістку, бакулюм.
На формування і нормальний розвиток кісток впливають різні складові, в тому числі рівень гормонів, вітамінів і мікроелементів в організмі. В тому числі, на здоров'я кісток впливає рівень стійких органічних забруднень (СОЗ), які потрапляють у воду, а потім в організми морських тварин. Так називають токсичні речовини, багато з яких використовувалися в якості пестицидів та інсектицидів. Данські і канадські біологи під керівництвом Крістіана Зонн (Christian Sonne) з Орхуського університету вирішили перевірити, як впливає рівень забруднень в різних регіонах Заполяр'я на щільність кісток, зокрема бакулюма. Як автори показали в одній зі своїх попередніх робіт, при підвищенні рівня деяких забруднювачів щільність кісток у білих ведмедів зменшується.
За допомогою кісткової денситометрії дослідники проаналізували щільність кісткової тканини у 471 бакулюмі білих ведмедів, що мешкали в різних областях північної Канади і Гренландії. Вік тварин коливався від трьох до дев'яти років (у природі білі ведмеді можуть прожити до 25 років і навіть довше). Кістки були зібрані в 1996-2015 роках у інуїтів. Також автори статті визначили вміст стійких органічних забруднень у зразках жиру з тих регіонів, де жили ведмеді.
Виявилося, що чим більшою була концентрація СОЗ, особливо поліхлорованих дифенілів, тим нижчою була щільність кісткової тканини в бакулюмі у ведмедів. У більшості з них спостерігалася остеопенія — стан, при якому мінеральна щільність і обсяг кісткової тканини нижче нормальних, і який призводить до остеопорозу. Тільки в одному бакулюмі була нормальна щільність кісткової тканини.
«Це свідчить про те, що деякі полярні ведмеді перебувають під загрозою не тільки з причини зміни клімату, але й через забруднення», — говорить Крістіан Зонн. «Вони впливають на репродуктивні органи тварин, і навіть, можливо, на їх здатність до розмноження».
При цьому автори статті визнають, що не враховували гормональний фон і можливу різницю в харчуванні білих ведмедів, так як ці дані були недоступні для більшості тварин.
