Понеділок,
25 вересня 2017
Наші спільноти

Дніпро пересичений викидами підприємств - екологи

Доля найбільшої української річки не на жарт хвилює вчених, однак їхні аргументи розбиваються об офіційну позицію – з Дніпром нічого страшного не відбувається. 

фото: УНІАН
фото: УНІАН

Однак, наукові дослідження свідчать якраз про протилежне, йдеться в сюжеті ТСН

На очах журналістів дослідники з МОЗ і лаборанти експедиції узяли взірці води в селі Радуль Чернігівської області – найпівнічнішій точці українського Дніпра на кордоні з Білоруссю. Матеріал потрібен для дослідів на санітарно-хімічні, токсикологічні, бактеріологічні та інші показники. Окремо відібрали проби на азот, фосфати, залізо, нафтопродукти тощо. Так саме забори були зроблені неподалік Києва в місті Українка, а також у Дніпрі, Запоріжжі, Херсоні.

Підприємства, що стоять на Дніпрі, безкарно отруюють річку - ЗМІ

Працівники лабораторій попередньо кажуть, що вода у місцях заборів має бути чистою, бо береться через течію посередині річки. Але попри це в усіх точках забору екоінспекція фіксує перевищення норм заліза та марганцю у деяких місцях у понад два рази. Кажуть, таким є природний хімічний склад води у Дніпрі. У центрах МОЗ результати оптимістичніші - перевищення змісту заліза тільки в одному місці. Додаткові забори вражають – на километр нижче Бортницької станції аерації, поруч із пляжем у селі Вишеньки результати показали перевищення комплексу кишкових паличок в три рази.

Журналісти пояснили, чому Дніпро бідніє на рибу (відео)

Дніпро поділений на сектори і вимірюється санітарними нормами поза межами міст для риб і у міській зоні – для людей. Тут норми у десятки разів вищі. І саме цим державні центри і екоінспектори пояснюють різницю своїх результатах. МОЗ вимірює воду насамперед з огляду на безпеку людини, інспекція – для риби. Вчені ж стверджують, що норми мають бути єдиними і орієнтуватися на флору і фауну водойм. Бо це не людське середовище проживання, а рідна стихія для мікроорганізмів – дрібних рачків, молюсків, одноклітинних. Науковці наголошують, що чимало з них, корисних і очищувальних для води, вимерли через людську діяльність. Яка підвищила у Дніпрі вміст фосфатів, нітратів, заліза, марганцю і нафтопродуктів.

У Дніпро запустять близько 9 мільйонів мальків для очищення води

Вчені переконані, що річка пересичена викидами підприємств настільки, що можна говорити про катастрофу. Однак це нічого не дасть, бо на державному рівні всі їхні заклики просто ігнорують. "Дніпро помирає повільно, але вірно", - такий підсумок роблять науковці. І надії, що щось може змінитися, в них уже немає.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку