Экология / krivbas.org

Небезпечне повітря: чим дихають українці

Стан атмосферного повітря – один з головних чинників, які впливають на здоров’я населення. У всьому світі показники забруднення намагаються скорочувати, однак Україні це поки що не вдається.

Экология / krivbas.org

Щороку по всій країні в атмосферу виділяється близько 17 млн тонн шкідливих речовин. Стан атмосферного повітря в Україні викликає занепокоєність екологічних організацій та медиків. Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, забруднення повітря є основним екологічним чинником збільшення захворюваності та смертності в світі. За цим показником вже не один рік лідирує Україна. І, як наслідок, має високий відсоток захворюваності на різні хвороби.

Джерела забруднення

Основними забруднювачами повітря в Україні є підприємства чорної металургії, енергетики, вугільної промисловості, хімічної та нафтохімічної промисловості. Однак, значний вплив на це мають також викиди з ТЕЦ та автомобілі, кількість яких щороку зростає. Відтак, найгірший стан атмосферного повітря зафіксовано у столиці. «Київ є найбільшим містом України та має одні з найгірших показників якості атмосферного повітря, зумовлені великою кількістю автотранспорту. У столиці близько 1 млн персональних автомобілів, при цьому один літр спалюваного бензину призводить до утворення приблизно 16 кубометрів вихлопних газів», - розповідає керівник Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Небезпечно це тому, що у своєму складі вихлопні гази мають безліч шкідливих речовин: чадний та вуглекислий газ, оксиди азоту, вуглеводні, сажу, бензопірени та важкі метали. Усім відомо, що чадний газ (СО) є надзвичайно шкідливим для людей, оскільки, при потраплянні в організм та з'єднанні з гемоглобіном крові, утворюється процес, який призводить до кисневого голодування організму.

УНІАН

Також однією з найтоксичніших речовин є бензопірен, який утворюється при згоранні пального. Він є канцерогеном та мутагеном, тобто, спричиняє появу онкологічних захворювань і викликає порушення на генетичному рівні. Загалом, викиди від автівок в Україні відіграють значну роль у забруднення повітря, транспорт входить у трійку найбільших шкідників. «Головним джерелом забруднення повітря в Україні були і є ТЕС і ГРЕС, на другому місці – великі об’єкти промисловості, а у великих містах – транспорт», - вважає співголова Асоціації зелених України Ярослав Задесенець.

Зокрема, вуглекислий газ та оксиди азоту, які виділяють автомобілі є парниковими газами, вони призводять до змін клімату. Відтак, маємо вплив не лише на людське здоров’я, а й реальну небезпеку для навколишнього середовища.

В Україні значна частка забруднення атмосферного повітря припадає на стаціонарні джерела викидів. Застаріле обладнання та технології промислових підприємств зумовлюють викиди у катастрофічних обсягах. У Всеукраїнській екологічній лізі зазначають, що у 2014 році від підприємств в повітряний басейн країни надійшло 3,0 млн т забруднюючих речовин (на 1,2 млн т, або на 28,8% менше, ніж у 2013 році). У 2013 році щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території країни склала 7,1 т забруднюючих речовин, а на душу населення – 94,4 кг.

«Викиди токсичних речовин в атмосферу від теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, середній вік яких перевищує 45 років, складають найбільшу частку в промисловому забрудненні повітря. На більшості підприємств теплової енергетики обладнання для сіркоочистки димових газів не встановлене, а ефективність існуюючого пилоочисного обладнання низька, тому питомі викиди забруднюючих речовин на українських ТЕС є одними з найбільших в світі і перевищують стандарти ЄС в десятки разів», - наголошує експерт Національного екологічного центру України Олег Савицький.

За оцінкою міжнародних експертів щорічні збитки, спричинені лише шкодою здоров’ю населення від викидів підприємств теплової енергетики, оцінюються в 9,1 млрд євро.

Міжнародні зобов’язання та внутрішня політика

Сьогодні в Україні не діють механізми оцінки впливу окремих проектів та програм на стан довкілля. У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України видав наказ про заборону перевірок підприємств, починаючи з серпня 2014 року усі ці установи не перевірялися щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Однак офіційно в Україні є ряд документів, які повинні контролювати це питання. Окрім підписаного Кіотського протоколу, в Україні є також Закон «Про охорону атмосферного повітря». Крім того, маємо ряд нормативів, які встановлюють норми допустимих викидів для кожної галузі виробництва та транспорту, зокрема. Втім, всі вони є лише на папері, на запитання, чи працюють вони на ділі, експерти в один голос відповідають - ні. «Загалом, ці документи мають, швидше, декларативний характер. Вони повністю «відірвані» від світових тенденцій у цій сфері», - каже Задесенець.

Наразі Україна має зобов'язання в рамках договору про Енергетичне Співтовариство. Оцінка впливу окремих проектів та підприємств на навколишнє середовище має здійснюватись згідно з нормами ЄС, які Україна зобов'язалась імплементувати, підписавши договір про Енергетичне Співтовариство та Угоду про Асоціацію. Ми повинні впроваджувати реформи в енергетичному секторі та зменшувати викиди токсичного пилу, та інших небезпечних речовин, які утворюються внаслідок великих теплоенергетичних установок.

Цього року Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробило Національний план скорочення викидів в тепловій енергетиці. Він передбачає виведення частини потужностей з експлуатації та встановлення очисного обладнання на решту. Втім, цей документ ще остаточно не узгоджений між різними органами виконавчої влади. «Очевидним є низький рівень координації між різними державними установами, в той час як ця координація вкрай потрібна для планування та здійснення реформ, спрямованих на реструктуризацію сектору теплової енергетики. На мою думку, те, що відповідні процеси зараз гальмуються, вказують на брак політичної волі і нерозуміння їх важливості та нагальності в уряді», - зазначає Олег Савицький.

Вирішення проблеми

Попри таку кількість викидів, експерти кажуть, що ситуація не є дуже поганою. Після розпаду СССР, на початку 90-х років, показники забруднення в Україні суттєво знизились. Це сталося через зупинку і закриття багатьох підприємств. Тому, з кінця 90-х, щорічний показник об’єму викидів в повітря залишається приблизно однаковим. Найгіршою є ситуація на півдні країни (забруднення повітря палаючими торф'яниками), а також у деяких східних регіонах, таких як Запоріжжя чи Кривий Ріг, де є регулярні викиди від підприємств важкої та хімічної промисловості.

Щоб виправити ситуацію Україні потрібно якнайшвидше ввести нові стандарти для промисловості, модернізувати застаріле обладнання і повністю перейти на нові екологічні енергозберігаючі технології. Через непросту ситуацію в країні, питання забруднення повітря не є пріоритетним, а для того, щоб запровадити нові стандарти, потрібно стабілізувати економіку. «Знову ж таки – головною повинна бути здорова економіка. Потенційний інвестор ніколи не буде вкладати гроші в модернізацію підприємств в умовах політичної нестабільності», - вважає співголова Асоціації зелених України.

Крім того, вкрай необхідно впровадити жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і реалізовується в Україні, а також заборонити розповсюджувати етилований бензин. І, на сам кінець, значно змінити ситуацію можна шляхом переходу до відновлювальної енергетики, яка є надзвичайно популярною у цілому світі. «Повним вирішенням проблеми забруднення повітря є лише поетапний перехід від використання викопного палива в транспорті та енергетиці до відновлюваної енергетики та нових технологій. Якщо Україна приєднається до тих фундаментальних процесів переходу до низьковуглецевої економіки, які зараз розпочинаються в Європейському Союзі, то за 15-20 років ми зможемо значно покращити стан довкілля та умови свого життя і побудувати економіку 21 століття», - зазначає Савицький.

Вікторія Доскіч

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter