Понеділок,
23 жовтня 2017
Наші спільноти

Економічні інтереси не мають шкодити довкіллю

Природоохоронні активісти переконані, що екологічні проблеми ми мусимо розв’язувати передусім, як це роблять у Євросоюзі.

 facebook.com
facebook.com

Хоч наша країна нині переймається проблемами анексованого Криму й знищуваного путінськими агресорами разом із внутрішніми посіпаками сходу, зростаючими тарифами й шляхами оздоровлення економіки, це зовсім не означає, переконані активісти Асоціації зелених України (АЗУ), що екологічні проблеми мусять бути на задвірках. Вони кажуть, що так само вважає й більшість українців.

Ми попереду Європи?

А що це саме так, доводять результати березневого соціологічного дослідження, замовленого зеленими компанії «TNS в Україні»: майже 87% громадян нашої країни вважають екологічні питання вкрай важливими, а понад 95% згодні з тим, що ці питання слід обговорювати і вирішувати за обов’язкової участі громадянського суспільства. Для порівняння: у Європі, де екологічні питання посідають не останнє місце і працюють кілька тисяч екологічних організацій, на аналогічні тести відповідають позитивно відповідно 80% і 90% респондентів. Результати дослідження майже не залежать ні від місця проживання, ні від статі, віку чи рівня освіти. Також думка опитуваних збіглася за цими двома пунктами незалежно від того, які питання найбільше турбують людей: чистоти води, повітря, вирубування лісів чи радіаційної безпеки.

Ці цікаві цифри було оприлюднено на прес-конференції «Ставлення українців до екологічних проблем», під час якої також намагалися знайти шляхи подолання екологічних проблем, що накопичилися в Україні. Тож цілком логічною видалася презентація проекту «Не сміти», який Всеукраїнська громадська організація «Зробимо Україну чистою» — один з партнерів АЗУ — запускає спільно з переробниками вторинної сировини. Стартує проект 25 квітня загальнонаціональним одноденним прибиранням країни, яке цього року пройде у форматі екофестивалю чистоти.

До речі, торік така акція, а її проводять уп’яте в межах всесвітнього руху «Let’s Do It, World!», зібрала понад 170 тисяч учасників із тисячі населених пунктів країни.

Володимир Гаркуша, голова організації «Зробимо Україну чистою», впевнений, що так можна досягнути двох цілей: зменшити кількість твердих побутових відходів, що потрапляють на полігони, й надати нове життя сміттю у вигляді вторинної сировини, а це економія природних ресурсів.

Спільний меморандум, щоб діяти узгоджено

Фото УНИАН
Громадські активісти й екологічні організації діють неузгоджено / Фото УНІАН

Досі в Україні найважливіші рішення, кажуть екоактивісти, зазвичай ухвалюють без оцінювання екологічних ризиків, експертизу проводять формально, матеріали про ризики важко знайти у вільному доступі, публічні слухання не проводять або проводять для галочки. Так, торік тільки в Києві відбулася понад півсотня протестних акцій екологічного характеру. Ось тільки більшість із них були стихійними і не дали жодного результату — навіть у вигляді публічного резонансу.

Громадські активісти й екологічні організації діють неузгоджено, їхні вимоги і пропозиції не системні. Ці вимоги і пропозиції влада і бізнес ігнорують, як і раніше, відмовляються почути і визнати новий суспільний запит. Так бути не повинно, якщо ми хочемо, щоб задекларований Україною європейський вектор розвитку став реальністю.

Саме тому днями зелені разом з борцями за чистоту, розуміючи, що досягти потрібних результатів можна тільки спільними зусиллями, уклали Меморандум про співробітництво й партнерство. Відтепер дві громадські організації — «Асоціація зелених України» і «Зробимо Україну чистою» — спільними зусиллями розв’язуватимуть екологічні проблеми, працюватимуть над поліпшенням екологічного фону та рівня обізнаності громадськості у питаннях екобезпеки. Підтримує їх і Громадський комітет національної безпеки України, який теж переймається природоохоронними проблемами.

Головні моменти, про які йдеться у цьому документі, — передусім екологічне виховання громадян, як за кордоном, де ніхто просто так з вікна автомобіля не викине недопалка. І навіть не тому, що його покарають (а це поза всякими сумнівами!), а тому, що вважає таку поведінку неправильною. Ще одне — проекти й заходи, що поліпшують стан навколишнього середовища, охорона й збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, природозаповідного фонду через проведення відповідної інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також залучення до співпраці всіх, кому не байдужа доля рідної землі.

Тобто йдеться про те, щоб жодне будівництво — чи то дім на березі річки, чи дорога до санаторію, чи сміттєпереробний завод — не розпочалося без узгодження з громадою, яка живе на тій території, де хочуть будувати. Основний принцип, який сповідують у цьому плані європейці, кажуть екологи, — екологічні питання не можуть бути менш важливими за економічні. Запитання, чи мусить Україна його дотримуватись, як на мене, риторичне.

«Європа рятує довкілля, а Україна — економіку», коментар Олександра Щербаня, співголови Асоціації зелених України:

— У чому нині найбільша проблема? Європа намагається врятувати довкілля, а наше суспільство — економіку. Не кажу, що оздоровлення стану економіки не на часі. Це дуже важливо, бо Україна намагається вижити. Але ніхто, крім нас, не врятує навколишнє середовище. Ми всі пам’ятаємо, що сталося 1986 року, — і Чорнобильська катастрофа б’є по здоров’ю українців і досі. Найголовніший висновок, якого мало дійти суспільство, — допускати екологічних криз не можна, якщо хочемо не просто вижити, а нормально жити на цій землі, у своїй країні.

Саме тому держава повинна не лише орієнтуватися на європейський підхід до справи у цій сфері. Вона мусить розробити алгоритм поведінки і чітко його дотримуватись. А для початку здійснити кілька важливих кроків.

Перший — провести перевірку діяльності профільного природоохоронного міністерства, залучивши до неї незалежних експертів — українських і міжнародних. Другий — подбати про гідну зарплатню працівникам державного сектору, бо якщо людина не має за що нормально прогодувати-зодягти сім’ю, сподіватися, що вона викладатиметься на роботі, марно.

Третій — зробити більш жорсткою адміністративну відповідальність за правопорушення в екологічній сфері. Четвертий — розробити норми екологічної поведінки в державі. П’ятий — активно співпрацювати з населенням України, щоб донести екологічну проблематику до кожного. Шостий крок — надати змогу громадськості ухвалювати рішення щодо тих екологічних проблем, які цікавлять її. І сьомий — це публічність, відкритий доступ до інформації. 

Довідка. Асоціація зелених України — неурядова неприбуткова громадська організація, яка з 2007 року працює в руслі всесвітнього руху зелених. ВГО «Зробимо Україну чистою», об’єднуючи понад 200 тисяч активістів, з 2010 року втілює в життя проекти в галузі екологічної освіти, благоустрою територій та переробки сміття.

Громадський комітет нацбезпеки України — громадська організація, яка з 2001 року займається залученням громадян до захисту національної безпеки. 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку