До кінця 2017 року Придніпровська ТЕС повинна була встановити на свої енергоблоки пило - і газоочисне обладнання, але знову цього не зробила / itc.ua

Робота Придніпровської ТЕС, яка входить в найбільший приватний український енергетичний холдинг ДТЕК, контрольований бізнесменом Рінатом Ахметовим, несе екологічну загрозу місту-мільйонику Дніпру через відсутність модернізації енергоблоків станції, передбаченої приватизаційними зобов'язанями.

Про це в ході мітингу під стінами офісу ДТЕК у Києві повідомила мешканка Дніпра, громадський активіст Ірина Черниш, яка вже багато років займається проблемою Придніпровської ТЕС.

«До кінця 2017 року Придніпровська ТЕС повинна була встановити на свої енергоблоки пило - і газоочисне обладнання, але знову цього не зробила... Вже з 1 січня 2018 року ми повинні дихати повітрям більш ніж у десять разів чистіше, звільненим від пилу з важкими металами, звільненим від газу», - сказала Черниш.

Відео дня

За її словами, зараз станція більш ніж в 10 разів перевищує гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, що підтвердила перевірка екологічної інспекції, проведена в 2017 році. Проте проблема полягає не тільки у шкідливих викидах, але і у відходи, які не утилізуються, а накопичуються, у тому числі в межах міста, потрапляють у ґрунт, підземні води, завдають величезної шкоди місцевій річці Шиянці.

«Сьогодні є проблема не тільки у викидах, але і в золошлаках, яких накопичилось вже понад 20 млн тонн. Вони не утилізуються, не переробляються, не вивозяться, вони просто складуються в місті, на його кордонах. Вони знищують грунт, вони знищують підземні води, вони знищують річку Шиянку, яка впадає у Дніпро, і ці золошлаки ... піднімаються до рівня води, настільки багато їх просочується, і, якщо взяти мулові освіти в річці – це просто зола і шлак. Цим всім загиджене наше місто, і компанія сьогодні не надає реальної програми утилізації цих відходів», - підкреслила активіст.

Так, наприклад, вона повідомила, що один з об'єктів, на які відходи відправляються зі станції, знаходиться в межах міста і займає третину житлового кварталу.

«Один з таких об'єктів знаходиться в межах міста, він займає третину житлового кварталу, що перебуває в руслі річки, тобто це колись була річка, її перегородили греблями і просто почали складати в грунт, без бетонної подушки, ці відходи. Таких відходів станція виробляє від 150 до 200 тис. тонн у рік... Якщо порахувати сумарно, щодня один городянин мільйонного міста отримує до півкілограма всіляких відходів, твердих і газоподібних», - зазначила Черниш.

Вийшла до протестувальників керівник департаменту екологічної безпеки компанії Ірина Вербицька повідомила, що ДТЕК в цього року планує розпочати проведення екологічної модернізації на одному енергоблоці Придніпровської ТЕС.

«Цього року ми на десятому блоці встановлюємо пилоочисне обладнання, на сьомому - наступного року, на восьмому блоці - в 2020 році. Установка сірко - та азотоочистки на Придніпровській ТЕС передбачена з 2026 року», - сказала Вербицька.

На питання журналістів про те, чому компанія не виконувала свої зобов'язання щодо екологічної модернізації даної ТЕС, вона зазначила, що станція тривалий час не працювала через брак вугілля антрацитної групи, який був викликаний блокадою АТО, а також було під питанням - доцільність її подальшої експлуатації.

Як повідомляв УНІАН, з квітня 2016 року в Україні діє «Роттердам+» - формула розрахунку вартості вугілля, що постачається на теплові електростанції. І хоча більшу частину вугілля Україна видобуває на своїй території, у вищезгадану формулу заклали транспортування вугілля морем, перевалку в порту і доставку залізницею з Роттердама в Україну.

Голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій Герус заявив, що за два роки застосування формули «Роттердам+» українці додатково сплатили енергохолдингу ДТЕК понад 25 млрд грн доходу.

Довідка. Придніпровська ТЕС розташована в межах р. Дніпро і забезпечує електричною енергією Дніпропетровську область, а обласний центр ще й тепловою енергією. Станція з вісьмома блоками введена в експлуатацію у грудні 1954 року.