Екологи вимагають обговорити будівництво ЦСВЯП у зоні ЧАЕС /

Таку заяву зробили активісти громадської організації «Асоціація зелених України» (АЗУ) в ході проведення круглого столу, організованого екологічним об'єднанням «Bellona»: «Україна: питання безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів».

«Територія, де прийнято рішення будувати ЦСВЯП, не належить до жодної територіальної громади і управляється Державним агентством при Міністерстві екології та природних ресурсів України», - говорять в «АЗУ».

Тому реалізація рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів, не передбачала ні обов'язкового проведення громадських слухань, ні обов'язкового залучення в цей процес місцевих або центральних органів законодавчої влади, вважають активісти.

Відео дня

Як показує зарубіжний досвід, саме невдоволення жителів, як правило, стає серйозною перешкодою на шляху реалізації проектів пов'язаних із зберіганням радіоактивних відходів. Люди часто виступають проти будівництва. В такому випадку підрядники намагаються переконати в безпеці споруди, мотивувати населення.

«За кордоном органи місцевого самоврядування регіонів, на яких передбачається зберігання та захоронення радіоактивних матеріалів, відіграють ключову роль у прийнятті рішень за проектами захоронення», - підкреслив під час круглого столу Нільс Бемер, генеральний менеджер громадської організації «Bellona».

У Фінляндії, Канаді, Великобританії, Японії та Швеції муніципалітети і общини, взагалі, можуть накласти «вето» на рішення про будівництво таких об'єктів.

Читайте такожКиїврада просить Кабмін організувати громадське обговорення будівництва ЦСВЯП в зоні ЧАЕС «Недоцільно буде вкласти мільйони, розпочати будівництво, а потім отримати серйозний опір населення», - вважає експерт.

Ситуація склалася парадоксальна, запевняють громадські активісти. Хоча Україна приєдналася до Орхуської конвенції, держава не поспішає її виконувати - наголошують у Всеукраїнській екологічній громадській організації «МАМА-86».

«Наша організація активно займається питаннями доступу до інформації, щоб суспільство було поінформоване і мало можливість прийняти кваліфікованеу участь у прийнятті рішень, які стосуються цих питань. Одним з таких інструментів на міжнародному рівні є Орхуська конвенція, стороною якої є Україна, і яка належить саме до питань доступу широкого кола громадськості до проблем навколишнього середовища, прийняття рішень, а також правосуддя» - заявила Марта Руда - керівник напрямку «Екологізація політики та практики» в «МАМА-86».

«Україна вже давно є стороною цієї конвенції, але на практиці особливо в питаннях, що стосуються ядерної безпеки, не дуже вона виконується» – каже Марта.

В «Асоціації зелених України» також стверджують, що залучення громадськості до процесу інформування про проект ЦСВЯП повністю відповідає світовій практиці будівництва подібних об'єктів.

«Існує стійка і постійна практика, що включає 3 прості пункти, обов'язкові до виконання», - говорить співголова «АЗУ» Олександр Щербань.

«Це обов'язкове проведення екологічної експертизи і ступеня ризиків для здоров'я людей; розміщення результатів цих досліджень у відкритому доступі; проведення громадських слухань, референдумів або консультативних опитувань, за підсумками яких і приймаються рішення», - уточнив Олександр Щербань.

«Зелені» запевняють, що екологічні питання не менш значущі, ніж економічні і політичні, тому прийняття важливих рішень по будівництву ядерних об'єктів без оцінки екологічних ризиків, без проведення незалежної професійної екологічної експертизи та громадських слухань - неприпустимо.

Екологи нагадують, що тендер на будівництво ЦСВЯП було виграно ще 11 років тому. За ці роки багато чого змінилося. Тому, зараз доцільно провести громадські слухання і інформаційну кампанію з цього питання.