Екологи вивчили, як відновлюється життя після ядерного вибуху

09:24, 15 червня 2015
354 0

Коли в середині минулого століття весь світ почав активно робити атомні бомби, їх нерідко випробовували на невеликих океанічних острівцях-атолах.

Фото Pierre J. / Flickr.com

Населення перед цим евакуювали, але рослини і тварин - ні, і після вибуху від них вже майже нічого не залишалося, пише "Наука і життя". Тоді біологи прийняли рішення вивчити те, як буде відновлюватися екосистема на місці ядерних вибухів.

Читайте такожУ світі скорочується кількість ядерної зброї – SIPRI

Протягом 25 років екологи спостерігали за атолом Фангатауфа, який належить до Французької Полінезії, тут наприкінці 60-х – початку 70-х Франція підірвала 4 атомні бомби. Живий світ коралових атолів дуже багатий, але в даному випадку в якості об'єкта спостережень вибрали нерухомих молюсків, які довго живуть: як говорить П'єр Легендр , співробітник Монреальського університету і один із співавторів роботи, за відсутності яких-небудь надзвичайних ситуацій один і той же молюск буде сидіти на одному і тому ж місці і 3 роки, і 4, і 10 років поспіль.

З 1972 року і по 1997 дослідники 5 разів підраховували, скільки молюсків тут з'явилося, до яких видів вони відносяться і чи відповідає нова екологічна картина тій, що бачили тут до вибухів. З одного боку, результати виявилися обнадійливими: життя у водах атола, якщо судити по молюсках, відновилося, різноманітність видів виявилася в підсумку або такою ж, якою була до вибуху, або навіть багатшою. З одним але – видова структура стала іншою. Наприклад, хижі молюски тепер процвітали, а чисельність рослиноїдних стала невеликою.

Хоча атомні вибухи і знищили все живе в околицях Фангатауфа, сам атол під воду не пішов, температура середовища тут не змінилася, і океанські течії залишилися ті ж. Живі організми почали прибувати сюди з сусідніх, не порушених ядерними випробуваннями територій (ті ж молюски, хоча в дорослому стані і нерухомі, розселяються з допомогою вільноплаваючих личинок). Можна було б очікувати, що відновлена "з нуля" екосистема стане такою ж, що і раніше. Але насправді біологи вже давно обговорюють гіпотезу, згідно з якою формування екосистеми є в чомусь справою випадку, і дослідження на "атомному" атолі це підтверджують – тут не виявилося жодних умов, які б жорстко вказували тому чи іншому виду, де і в якій кількості йому слід бути. Кого сюди прибило вітрами і течіями, тому тут і випало жити.

Щоправда, у статті в Proceedings of the Royal Society B автори описують одне виключення: у супраліторальній зоні після вибуху молюски виявилися ті ж і в тих самих кількостях, що й до вибуху. Але супраліторальна зона – досить своєрідне місце, вона знаходиться на межі моря і суші, покривається водою прибою, при нагінних вітрах, сильних штормових вітрах і дуже високих припливах. Тут можуть жити лише поодинокі види молюсків, які як раз сюди й повернулися.

В цілому ж автори роблять такий висновок: якщо мова йде про відновлення екосистеми (зрозуміло, за умови, що середовище стабілізувалася і забруднення, якщо воно було, по можливості зникло), то не варто розраховувати, що тварини і рослини повернуться сюди в точності і відповідності з якимось незмінним "планом". Враховуючи здатність людини активно вторгатися в екологію, це необхідно весь час тримати в голові.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter