Відроджений острів Єрмаків: унікальна екологічна лабораторія та туристична надія дельти Дунаю

З ініціативи Всесвітнього фонду природи WWF ще у далекому 2009 був розпочатий проект із відновлення природної екосистеми одного із островів української дельти Дунаю, Єрмакова. За майже десять років по тому експедиція у складі провідних учених-екологів відправилась на острів, щоб на власні очі побачити плоди своїх старань. З ними у пригоду вирушив і УНІАН.

Дельта Дунаю включена WWF до переліку 200 найбільш цінних ділянок Землі, на її території мешкає понад 4300 видів флори і фауни, багато з яких охороняються як українським, так і міжнародним законодавством. Екосистеми дельти - джерело цінних природних ресурсів. На її місці сформований Дунайський біосферний заповідник, до складу якого входить близько 20% територій, які належать Україні.

Перлина дельти Дунаю - острів Єрмаків

Острів Єрмаків - один із найбільших островів в українській дельті Дунаю - має 9,6 км завдовжки та 3,6 км завширшки, площа складає близько 2300 га. У природному стані Єрмаків щовесни приймав паводкові води Дунаю, що збагачували землю біогенами та живили рослинність острова. У сезон високої води на острові формувалися нерестовища й місця для нагулу мальків риби. Луки на деякий час перетворювалися в озера, на яких годувалися рідкісні види птахів, такі як білий та кучерявий пелікани, малий баклан, коровайка, чорний лелека та багато інших. Влітку вода частково відходила з острова, залишаючи пишну рослинність та родючі ґрунти, а наступної весни все повторювалося, створюючи умови для розвитку одного з найбільш багатих біорізноманіттям куточків дельти Дунаю.

Однак в 60-і роки острів було обнесено дамбами для осушення території та розгортання господарської діяльності. Довгі роки на ньому масово випасали худобу. Десятиліття перевипасу й відсутність затоплення перетворили острів практично на пустелю - величезні площі сухої малородючої землі й убога низькоросла рослинність вже не мали нічого спільного з колись багатим життям островом.

«Операція» із роздамбування

13 серпня 2009 року на Єрмакові з ініціативи Всесвітнього фонду природи WWF, разом з Дунайським біосферним заповідником, почалися роботи по відновленню острова. Тоді ця територія перейшла  в оренду  ТОВ «Єрмак».  У дамбах, що оточують острів по периметру, у декількох місцях були зроблені прорани, які дозволяють дунайській воді заходити на острів під час сезонного паводка.

Згідно проекту, знесення частини дамб, що оточують острів, мало призвести до відновлення природних процесів на Єрмакові - сезонному затопленню острова й значному збагаченню біорізноманіття.

Перше затоплення острова після змін сталося навесні 2010 року і мало позитивні результати - пішла в ріст рослинність, на острів завітали рожевий і кучерявий пелікани, малий баклан, орлан-білохвіст, занесені в Червону книгу. Мілководні озера на острові дозволили нереститися й нагулюватися цінним видам риб, таким як щука та сазан.

Флора і фауна острова

Зараз флора острова Єрмаків налічує 717 видів рослин, що складає 74,15% флори  Дунайського заповідника. Це третя сходинка після Жебриянського пасма (909) та вторинної дельти Кілійського гирла Дунаю (862) як за загальною кількістю видів, так і за кількістю рідкісних, занесених до Червоної книги України. Останніх на острові налічується 5 видів, це білоцвіт літній, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий, альдрованда пухирчаста та плавун щитолистий.

В окремі періоду року видовий склад та чисельність птахів на острові є найвищими в порівняні з іншими територіями української частини дельти. Станом на 2018 рік на території острова в обводненому режимі відмічено 215 видів птахів, що складає 72% орнітофауни Дунайского біосферного заповідника та 51% відомих для фауни України видів птахів. На гніздуванні відмічено 100 видів, на прольоті зустрічається 191 вид, 7 видів є кочовими, 89 – зимуючими, 1 – інтродукованим, перелітним – 71 вид, літуючими – 53 види, 33 види є осілими.

Із ссавців тут мешкають зникаючі в Європі дикий лісовий кіт та норка європейська. Також є дикий кабан та косуля. На острові випасаються напівдикі корови та коні.

Екологічна експедиція на острів

На початку літа група провідних фахівців під егідою природоохоронної організації WWF відправилась у експедицію на острів задля того, щоб на власні очі побачити результати десятирічної праці  з островом та зробити необхідні дослідження. Головною їх метою було зрозуміти, яким чином продовжити вдалий менеджмент щодо острову, що потрібно зробити та як відрегулювати природний процес.

Так, у ході експедиції екологами було досліджено внутрішні озера острову, зроблено їх гідрологічний аналіз. Дендрологами було проведено моніторинг рослинності острову.

До прикладу, один із фахівців зазначив, що на острові почали активно розмножуватись колонії тамаріксу, які в основному ростуть на річкових осадових відкладеннях. Цей свідчить саме про те, що екосистема продовжує розвиватись.

Також екологи відзначили, що на острові у цьому році на 60 см впав рівень води. Це може вплинути на позитивну динаміку розвитку екосистеми і було прийнято рішення щодо огляду частини дамб та очистки стокових труб, через які власне заходить та виходить вода із Дунаю на острів і з острову у періоди водопілля.

Завдяки дронам було оглянуто недоступні внутрішні частини острову, досліджено їх ландшафт і загальний стан.

© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН

Наразі постала нагальна локальна проблема із роботою над фауною острову, суть якої полягає у необхідності завезення особливих водяних буйволів. Справа у тому, що місцева худоба та коні поїдають, в основному, траву на дамбах і вони фактично не заходять у озера. Цей же особливий вид буйволів може харчуватися твердою рослинністю на берегах озер, тим самим оберігаючи їх від заростання очеретом. Екологами було досягнуто домовленості із нідерландськими колегами, які погодились надати 30 особин цього виду для їх заселення на острів. Проте через бюрократичну тяганину між прикордонною та ветеринарною службою тварини вже більше півроку не можуть бути завезені в Україну. Крім того, цей вид міг би стати ще одною туристичною принадою острова.

В результаті експедиції усі учасники переконались у позитивній динаміці щодо розвитку екосистеми цього унікального острова, а на базі отриманих даних проведуть детальні дослідження у плані подальшої роботи по регулюванню його стану.

Єрмаків як полігон для екологічних досліджень

Острів Єрмаків унікальний перш за все тим, що на ньому сформувалась своя власна самобутня екосистема, яка стала свого роду «полігоном» для досліджень екологів. На даний момент він є місцем, де перебуває величезна кількість птахів, риб та рослин.

Так, під час його затоплення риби знаходять ідеальне місце для нересту і мальки можуть безперешкодно розвиватись у плавнях острова.

Крім того, завдяки вдалому регулюванню рівня води, на острові зберігається необхідний баланс для проживання великої рогатої худоби, птахів та інших представників фауни.

«За рахунок того, що Єрмаків не роздамбований до кінця, а лише частково, там виник дуже цікавий вид ландшафту - мозаїчний. Це значить, що там є водойми, і луги, і росте ліс на старій дамбі», - розповіла координатор напрямку  «Прісноводні ресурси WWF в Україні» Ольга Денищик.

Вона стверджує, що ціллю проекту було створення саме такого виду ландшафту: «Вчені дійшли висновку, що за десятиліття отримали ідеальний та бажаний результат. Наразі він цікавий і для науковців, і для господарників. Для вчених цей острів - свого роду «кунсткамера», це унікальна лабораторія, де все поєдналось, звісно, не без елементу удачі».

© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН

Також Ольга Денищик розповіла, що всі острови старіють і їх екосистема змінюється, тому тепер вчені міркуватимуть над тим, як зберегти отриманий результат. «Необхідно змінити гідрологічним режим об’єкта, щоб все залишилось в ідеальному стані, як є.Вчені на базі отриманих даних мають скласти гайд-інструкцію щодо подальшого користування островом», - підсумувала спеціаліст.

Щодо нинішнього стану острова, то зараз внутрішні озера на острові мають глибину не більше метра, вони служать місцем для харчування пеліканів, яких, за приблизними оцінками, тут проживає близько 30 тисяч.

Все це стало можливим завдяки надзвичайно вдалому поєднанню роботи природи і зовнішньому впливові людини.

Зокрема, один із розробників проекту роздамбування зазначив, що «бувають проекти хороші, погані та успішні». Ситуація з островом Єрмаків є успішною, адже люди змогли дозованим впливом виправити раніше завдану шкоду, і матінка-природа вже сама зробила своє.

Перспективи острову Єрмаків: екологічні, туристичні та господарські

На думку кандидата біологічних наук та директора Дунайського біосферного заповідника Олександра Волошкевича, цей острів - потужний науковий і практичний полігон для подальших досліджень. На ньому має бути якесь нормоване втручання та збалансоване природокористування, що також позитивно впливатиме на функціонування унікальної екосистеми. «Випас худоби на острові - це своєрідний «менеджмент» для природи. Та, з іншого боку, необхідна господарча віддача орендарю», - зазначив він.

Директор заповідника розповів про амбітне стратегічне завдання у сфері туризму щодо ідеї створення парку «Задунайська Січ», включно з територією острова Єрмаків. «Люди могли б побути тут, де колись козаки збудували Задунайську Січ, побувати як на румунській, так і на українській стороні. Ще один перспективний варіант - це здобуття екологічно чистої господарської продукції типу меду, молока від худоби. Острів міг би стати прикладом моделі вдалого поєднання політики збереження природи та біорозмаїття із раціональним господарським використанням території», - вважає Волошкевич.

© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН
© УНІАН

Також він запевнив, що цей проект є зразковим щодо відновлення інших островів цього регіону. «Не менш важливим є розвиток екотуризму, в якому зацікавлені як науковці, так і господарники. Ми зацікавлені, щоб якомога більше людей дізнались про цей острів та щиро захопились ним», - підтвердила його думку координатор фонду WWF Ольга Денищик.

Острів Єрмаків - справді унікальний, неповторний та надзвичайно цінний. Це приклад вдалого дозованого впливу на екосистему. І завдяки цьому проекту можна отримати уявлення і розробити план щодо подальшого «окультурення» усієї дельти Дунаю.

Олег Давигора