Урбаністи розповіли, як "бізнес" комунальників на тирсі знищує зелені насадження в містах

15:14, 17 травня 2017
152 0

На обрізанні дерев вони заробляють двічі: спочатку на послугах так званої омолоджувальної обрізки, яка оплачується з міського бюджету, а потім на продажу тирси з гілок.

Варварське обрізання дерев у Києві / фото: censor.net.ua

В більшості українських міст комунальники зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації, добре заробляючи на деревині. Про це йдеться у дослідженні "Українська бетонна пустеля", оприлюдненому на порталі Texty.org.ua.

Читайте такожУ Харківській області викрили групу чоловіків, які незаконно вирубували дерева

"Як у Києві, так і в багатьох містах України ми бачимо катастрофічну ситуацію, насамперед із вирубками зелених зон. Переважно — незаконними. Інший бік проблеми — недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та неврахування зелених зон при житловій забудові", — розповідає координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України Надія Артем’єва.

За словами Артем’євої, комунальники в більшості українських міст зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації. В Україні в жодному місті немає повноцінного реєстру зелених насаджень. До прикладу, в Нью-Йорку кожне дерево зареєстроване та має свій інвентарний номер. У міській базі даних можна переглянути, коли його посадили, який його стан і хто за ним доглядає.

Крім того, комунальники мають право заробляти не тільки на підрядах від міста. Серед них популярний додатковий бізнес з продажу тирси, виготовленої з обрізаних гілок. Отже, на гілках вони заробляють двічі: спочатку на послугах так званої омолоджувальної обрізки, яка оплачується з міського бюджету, а потім на продажу тирси з гілок. Чим більше дерев комунальники обріжуть, тим більше грошей візьмуть у міськради. І часто "омолодження" закінчується ампутацією всіх гілок та перетворенням дерев на телеграфні стовпи.

Про комунальників-тирсовиків розповідають екоактивісти зі Львова.

"Міська рада платить 12 гривень за кожне посаджене дерево і близько тисячі гривень за обрізання гілок, плюс кошти за реалізовану тирсу. Після цього обрізане дерево пускає пагони, які слабо закріплені, легко ламаються й дійсно загрожують падінням. Відповідно, це дерево знову обрізають. Ще раз тисяча гривень. За рік-два після другої обрізки дерево помирає. І навіть на цьому можна заробити. За остаточну зрізку дерева платять 1—5 тисяч гривень залежно від його розмірів, а на додачу — повторна реалізація деревоматеріалів. І у всіх містах це працює приблизно однаково: обрізка здорових дерев є прибутковою, їх знищення є прибутковим, а висадка нових дерев — ні", — розповідає начальник відділу урбаністики Львівського комунального підприємства "Інститут просторового розвитку" Олександра Сладкова, .

За словами екоактивістів, зрізані дерева рідко замінюють. На місці дерева, яке начебто загрожувало подінням, дуже швидко може вирости парковка чи МАФ. Популярний сценарій: зацікавлені особи поволі вбивають дерево, підливають шкідливі речовини або підрізають кору. Після того, як дерево всохло, скликають комісію, апелюють до його поганого стану та отримують дозвіл на ліквідацію.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter