Вівторок,
26 вересня 2017
Наші спільноти

Урбаністи розповіли, як "бізнес" комунальників на тирсі знищує зелені насадження в містах

На обрізанні дерев вони заробляють двічі: спочатку на послугах так званої омолоджувальної обрізки, яка оплачується з міського бюджету, а потім на продажу тирси з гілок.

Варварське обрізання дерев у Києві / фото: censor.net.ua
Варварське обрізання дерев у Києві / фото: censor.net.ua

В більшості українських міст комунальники зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації, добре заробляючи на деревині. Про це йдеться у дослідженні "Українська бетонна пустеля", оприлюдненому на порталі Texty.org.ua.

У Харківській області викрили групу чоловіків, які незаконно вирубували дерева

"Як у Києві, так і в багатьох містах України ми бачимо катастрофічну ситуацію, насамперед із вирубками зелених зон. Переважно — незаконними. Інший бік проблеми — недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та неврахування зелених зон при житловій забудові", — розповідає координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України Надія Артем’єва.

За словами Артем’євої, комунальники в більшості українських міст зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації. В Україні в жодному місті немає повноцінного реєстру зелених насаджень. До прикладу, в Нью-Йорку кожне дерево зареєстроване та має свій інвентарний номер. У міській базі даних можна переглянути, коли його посадили, який його стан і хто за ним доглядає.

Крім того, комунальники мають право заробляти не тільки на підрядах від міста. Серед них популярний додатковий бізнес з продажу тирси, виготовленої з обрізаних гілок. Отже, на гілках вони заробляють двічі: спочатку на послугах так званої омолоджувальної обрізки, яка оплачується з міського бюджету, а потім на продажу тирси з гілок. Чим більше дерев комунальники обріжуть, тим більше грошей візьмуть у міськради. І часто "омолодження" закінчується ампутацією всіх гілок та перетворенням дерев на телеграфні стовпи.

Про комунальників-тирсовиків розповідають екоактивісти зі Львова.

"Міська рада платить 12 гривень за кожне посаджене дерево і близько тисячі гривень за обрізання гілок, плюс кошти за реалізовану тирсу. Після цього обрізане дерево пускає пагони, які слабо закріплені, легко ламаються й дійсно загрожують падінням. Відповідно, це дерево знову обрізають. Ще раз тисяча гривень. За рік-два після другої обрізки дерево помирає. І навіть на цьому можна заробити. За остаточну зрізку дерева платять 1—5 тисяч гривень залежно від його розмірів, а на додачу — повторна реалізація деревоматеріалів. І у всіх містах це працює приблизно однаково: обрізка здорових дерев є прибутковою, їх знищення є прибутковим, а висадка нових дерев — ні", — розповідає начальник відділу урбаністики Львівського комунального підприємства "Інститут просторового розвитку" Олександра Сладкова, .

За словами екоактивістів, зрізані дерева рідко замінюють. На місці дерева, яке начебто загрожувало подінням, дуже швидко може вирости парковка чи МАФ. Популярний сценарій: зацікавлені особи поволі вбивають дерево, підливають шкідливі речовини або підрізають кору. Після того, як дерево всохло, скликають комісію, апелюють до його поганого стану та отримують дозвіл на ліквідацію.

Теги: вирубка дерев, омолодження дерев

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку