В околицях Шебедихи стоять блокпости, кожен з яких охороняють молодики в камуфляжі з бітами і вогнепальною зброєю. В'їзд дозволений лише місцевим — жителям найближчих сіл Олевського району. Таким чином місцеві бандити контролюють нелегальний видобуток бурштину, пише "Четвертая власть".
Майже весь видобуток бурштину в Україні відбувається нелегально, і вивозиться каміння за кордон теж контрабандою, без сплати мит і податків. На рік країна, за деякими даними, видобуває до 300 тонн сонячного каменю. Весь дохід (а це сотні мільйонів євро) йде на рахунки кримінальних структур і правоохоронців. У той же час Державне підприємство з видобутку бурштину ДП "Бурштин України" перебуває у стадії банкрутства.
Український бурштин — найкращий у світі за якістю, їм наповнені ринки європейських і китайських міст, але при цьому в нашій країні немає ні біржі, ні центрів торгівлі цим камінням, ні промисловості з його обробки.
Нелегальний видобуток бурштину в Україні давно вже набув масштабів стихійного лиха. Однак, при цьому українські громадяни мало що знають про кричуще беззаконня, яке відбувається в Рівненській, Волинській та Житомирській областях.
Читайте такожВ Житомирській області хочуть легалізувати "бурштинову лихоманку"
Ситуація на Волині до болю нагадує нелегальний видобуток вугілля на Донбасі. В обох регіонах видобуток починався як стихійний народний промисел, і з часом повністю перейшов під контроль криміналітету. У Житомирській та Рівненській областях бандити забрали собі найбільш вигідні ділянки, однак контролювати ліс повністю неможливо, тому селянам теж є де розвернутися.
Місцеві жителі видобувають бурштин сухим способом — копають лопатами в лісах величезні ями, глибиною до 10 метрів. Ґрунт у цій місцевості піщаний, копається не важко. Пісок просівають, бурштин залишається в ситі. Заробіток абсолютно не стабільний. Можна знайти хороше каміння і заробити 10-20 тисяч гривень на день, а можна кілька днів копати даремно і нічого не заробити.
Бурштинова лихоманка в Житомирську область перекинулася з сусідньої Рівненщини. Бідні, майже вимерлі села тепер наповнені людьми та машинами. Виявилося, що майже незаселені, бідні північні райони українського Полісся мають у надрах незліченні багатства. Правда, видобуток їх на добробуті цього українського регіону поки не відображається. Дороги розбиті, інфраструктура вкрай примітивна.
Видобувають бурштин і підлітки, і пенсіонери. Деякі з них живуть в лісі по кілька днів. Дозволяється працювати тільки своїм. З особливою неприязню місцеві ставляться до жителів Рівненської області, оскільки вони створюють конкуренцію місцевим.
Читайте такожЯк зупинити «бурштинову лихоманку»
В Олевському районі Житомирської області перекопані десятки гектарів соснового лісу. В деяких місцях ліс схожий на мурашник. Природі наноситься майже невиправна шкода. Варварські ями знищують ландшафт, підриті дерева падають, ліс перетворюється на піщану пустелю.
Злочинні угруповання, що працюють під дахом міліції, наймають для видобутку бурштину приїжджих працівників, які шукають каміння за допомогою насосів і води. Мотопомпою вода закачується під великим напором в яму, звідки вимивається ґрунт. Легкий бурштин виноситься на поверхню брудним потоком, з якого його виловлюють сачками, немов дрібну рибку. Такий спосіб видобутку набагато продуктивніший. Заплатити за один день такої роботи бандитам доведеться 650 доларів за кожен насос. Чим більше насосів, тим більше данина.
У Шебедисі, одному з сіл Олевського району Житомирщини, діє свій аналог "ДНР" і "ЛНР" — місцева республіка зі своїми законами і пропускним режимом. В селі діє паспортний режим. В околицях Шебедихи стоять блокпости, кожен з яких охороняють молодики в камуфляжі з бітами і вогнепальною зброєю. Кожен автомобіль, що в'їжджає на копальні, зупиняють - перевіряють реєстрацію у водія. В'їзд дозволений тільки місцевим — жителям найближчих сіл Олевського району. У селі зустрічається навіть військова техніка - Урали і БТРи — колишнє військове майно з закритих і розкрадених військових частин.
Сачки, лопати і бахіли продаються в кожному сільському магазині. Тут це товар, який має попит.
У Шебедисі бурштин вимивають за допомогою мотопомп, а також копають екскаваторами. Екскаватор розкопує довгу траншею, звідки вимивати камені водою легше. Найняті робітники працюють цілодобово. Два рази на день — вранці та ввечері — відбувається перезмінка.
За словами місцевих, вбивають в Олевському районі досить часто. Ще частіше хтось тоне в глибокій ямі або знаходиться під піщаними завалами.
Прямо на блокпосту до колоди приклеєний цінник на скупку бурштину. За кілограм дрібних камінчиків вагою по два грами можна отримати 400 доларів. Кілограм великих каменів потягне на 5800 доларів.
Читайте такожПорошенко хоче зробити Україну великим світовим експортером бурштину
Заступник голови райради Юрій Халімончук розповідає, що в Обищі (ще одне село в Житомирській області - ред.) орендують багато покинутих будинків - "в лісах справжні табори, наметові містечка стоять, огороджені штахетами і колючим дротом".
"Стоять військові намети, військова техніка. У Обищі цілий гараж військової техніки. Це та військова техніка, яку розікрали в української армії в попередні роки разом з нашим генералітетом. Величезна кількість її було вивезено та продано в Білорусь і Росію, а дещо перепало і цим бандитам", — зазначає Халімончук.
Перекупники бурштину живуть тут же, в місцевих готелях, де номери викуплені на місяці вперед. За словами представників місцевої влади, коштовності з Олевського району розтікаються потім по всьому світу — в Китай, Японію, Польщу, Західну Європу. Контролюють бізнес кримінальні авторитети — Пірат з Житомира і Морда зі Львова.
Районні чиновники зізнаються, що ніяк не можуть вплинути на ситуацію. "Нас ні в що не ставлять, - каже Халімончук. - Ввести сюди спецназ і за добу тут буде чисто. Всі наші потуги на районному рівні — лише марна трата часу".
За його словами, скарги в міліцію нічого не дають, а вся боротьба місцевих правоохоронців з нелегальними видобувальниками зводиться до показових виступів.
Чиновники зазначають, що 6 червня в Шебедисі відбулася серйозна сутичка між бандитами і місцевими жителями, в якій серйозно постраждали кілька осіб. Хоча масштабні бійки траплялися в Поліссі і до цього.
