Нещодавно президент України Петро Порошенко наклав вето на ухвалений Верховною Радою закон, спрямований на збереження українських лісів і запобігання контрабанді необроблених лісоматеріалів. Натомість він запропонував парламенту виключити пункт про тимчасову заборону вивезення паливної деревини з ветованого ним закону. На його думку,  заборона на 8 років не узгоджується із зобов'язаннями України щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії, а також їх державами-членами.

«Відповідно до статті XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, жодні заборони чи обмеження, крім мита, податків чи інших зборів, або у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, або інших заходів не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту, або продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони», - зазначив президент у своїй пропозиції.

Обсяги рубки лісу після введення мораторію на вивіз деревини в ЄС не зменшилися

Але насправді тут треба чітко розділяти дві складові – економічну і природоохоронну. З природоохоронної точки зору байдуже, є мораторій, чи ні, адже обсяги рубки після введення мораторію на вивіз деревини в ЄС не зменшилися і лишилися майже такими, як були - коливання по ним приблизно 5-7%. Тож він, скоріше, важливий з економічної точки зору для розвитку місцевої деревообробки.

Щодо самого закону, у ньому дійсно було багато відвертих недопрацювань. Автори документу планували заборонити експорт не тільки колод, а й дров, бо дрова не обов’язково ті чурки, якими можна розтоплювати пічку чи жарити шашлики  (як багато хто з людей собі уявляє), це можуть також бути і колоди довжиною до двох метрів, технічна якість яких дуже низька. Планували заборонити, бо були випадки, коли під виглядом таких дров на експорт відправляли ділову деревину, з якої потім виробляли готову продукцію. Але автори документу прописали це таким чином, що одночасно заборонили і вирубку тієї деревини, яка могла б іти за кордон.

Також автори хотіли збільшити штрафи за незаконну вирубку лісу і прописали їх, відповідно до неоподатковуваних мінімумів. Але особливість у тому, що введення таких норм цим законом призвело би до такого: щоб притягти людину до відповідальності по кримінальній статті, треба було б, аби вона нанесла шкоду на декілька сотень тисяч гривень. Таким чином, блага мета авторів законопроекту, на практиці призвела б до того, що ніхто б не був покараний.

Таким чином, те, що Порошенко заветував цей закон – цілком правильно.

Здебільшого, на темі лісу люблять піаритися

Якщо подивитися офіційні позиції депутатів, які підтримали такий закон, то вони є прихильниками того, аби максимально обмежити зв’язки з закордоном і переробляти деревину у межах України. Але, здебільшого, на темі лісу люблять піаритися. Адже більшість вважає, що достатньо заборонити експорт, і незаконна вирубка лісу зникне.

На жаль, є й інша проблема, на яку ніхто не звертає уваги. Наприклад, щоб вивозити готові пиломатеріали, необхідні сертифікати, а щоб експортувати дубову сировину для бочок, як нині її вивозять у Францію, то такі сертифікати не потрібні. І фактично багато нелегальних рубок саме по дубу, адже на ньому за кордоном можна заробити по 1000 євро за куб… Це питання ніхто не вирішує, адже для цього необхідно прийняти цілий комплекс необхідних змін до нормативно-правових актів. Це така робота, на якій особливо не пропіаритися, тому  цим ніхто і не займається.

Загалом, про збереження природи у нас не йдеться. Наприклад, усі розповідають про Карпати, але у Черкаській, Волинській областях вирубують лісу ще більше, не хочуть створювати національні парки, натомість, усі хочуть якось обіграти тему експорту та мораторію.

Насправді, якщо закон, навіть із президентськими правками, все ж таки приймуть, це мало що змінить. Адже криміналізація контрабанди лісу, здебільшого, лишається лише на папері. До реальної відповідальності нікого, судячи з моєї практики, не притягують.

Петро Тєстов, аналітик міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»