Ураження соснових насаджень верхівковим короїдом призводить до всихання дерев / фото chernigivlis.gov.ua

Лісам Чернігівщини загрожують короїди

У лісах Чернігівщини кілька років тому почали з’являтися сосни, хвоя яких спочатку жовтіла, а потім дерева взагалі масово гинули. Місцеві селяни припускали, що хвойні зазнають негативного впливу хімікатів, якими аграрії обробляють поля з літаків. А потім виявилося, що справжньою причиною загибелі дерев є шкідники – короїди, що масштабно знищують хвою, вже вразивши тисячі гектарів лісів області.

Ураження соснових насаджень верхівковим короїдом призводить до всихання дерев / фото chernigivlis.gov.ua

Короїди (лат. Ipidae) – родина ряду твердокрилих, що налічує понад 3000 видів, широко розповсюджених у лісовій зоні. Личинки живуть під корою, рідше – в деревині стовбурів, гілок чи коренів. Молоді жуки виходять назовні, прогризаючи в корі летні отвори. Можуть пошкоджувати більшість лісових порід, особливо хвойних. Зазвичай вражають хворі та послаблені дерева. Проблема короїдів - не лише чернігівська.

На сьогодні, за даними лісгоспів Чернігівської області, у регіоні вже вражено шкідниками понад 10 тис га лісів, що у перерахунку становить 5-6 млн соснових дерев на території області (загальна площа лісів регіону становить 740 тис га).

В обласному управлінні лісового і мисливського господарства про проблему короїда почали говорити торік. Зокрема, восени представники Чернігівської області відвідали семінар у Білорусі, присвячений боротьбі із верхівковим короїдом. У північного сусіда шкідник вразив близько 30 тис га хвойних лісів. Фахівці визнали поширення верхівкового короїда надзвичайною ситуацією природного характеру.

Читайте такожУ Держлісагентстві відзвітували, скільки гектарів українських лісів відновили у 2017 році

Основною причиною масового поширення шкідників на деревах стала відсутність впродовж останніх кількох років достатньої кількості вологи. Така погодна аномалія викликала ослаблення соснових деревостанів. А стовбурові шкідники, в тому числі короїди, як вказують екологи, у лісах є завжди. Ось тільки масово вражати здорові дерева вони не можуть. Натомість ослаблені посухою сосни стають легкою здобиччю для жуків.

Аби запобігти подальшому поширенню верхівкового короїда, гомельські лісівники змушені були вдатися до масових суцільних рубок. Було вирубано близько 7,5 тис га хвойних лісів. Схожу ситуацію білоруси раніше спостерігали у сусідній Польщі, де безуспішна боротьба місцевих лісівників призвела до вимушеної вирубки лісів у заповідній частині – Біловезькій пущі.

На Чернігівщині влада бореться зі шкідниками… зверненнями

Наприкінці березня на Чернігівщині проблема пошкодження хвойних лісів короїдами набула актуалізації – звернення до центральних органів влади схвалили депутати Чернігівської обласної та міських рад. Щоправда, ініціювали звернення представники громадськості.

Депутати Чернігівської обласної ради висловили занепокоєння небезпечною ситуацією із критичним ураженням соснових насаджень верхівковим короїдом і, як результат, масовим всиханням дерев. «На сьогодні проблема набуває масштабів надзвичайної ситуації на території регіону. Масштаби ураження стають помітними – у соснових лісах, заповідних урочищах та парках гинуть дуже багато дерев, що потребує надзвичайних й оперативних заходів боротьби зі шкідником», - говориться у тексті звернення облради до президента України Петра Порошенка, голови Верховної Ради Андрія Парубія та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

У тексті документу також зазначається, що науковці та лісівники однозначно вбачають основний шлях порятунку соснових лісів Чернігівщини у невідкладному проведенні санітарних рубок уражених дерев. «Адже при такій критичній і загрозливій ситуації заходи із профілактики, лікування, збереження та відновлення лісонасаджень не є ефективними і не врегульовують наболілу проблему», - резюмують депутати.

Водночас, з метою вирішення проблеми та запобігання поширенню деградації деревостанів на значних площах, знищення місцевих екосистем, зменшення економічних збитків лісогосподарським підприємствам вони запропонували низку заходів. Насамперед, удосконалити Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану», запровадивши режим «надзвичайного стану», що надає додаткові механізми боротьби та протидії уражень лісових масивів; розробити заходи профілактики, лікування, відновлення, збереження лісів на всіх землях лісогосподарського призначення, можливо, шляхом створення координаційної ради, до якої входитимуть не тільки спеціалісти лісової галузі, науковці, а й громадськість; виділити додаткові кошти лісгоспам Державного агентства лісових ресурсів України, Мінагрополітики, Міноборони для боротьби з верхівковим короїдом та іншими лісовими шкідниками; запровадити суровий контроль за використанням державних коштів і забезпечити дієву систему інформування населення про санітарні рубки дерев.

Також депутати визнали необхідність проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної кампанії серед населення, в освітніх закладах та місцевих органах влади щодо проблеми ураження дерев верхівковим короїдом, про необхідність охорони і дбайливого ставлення до природних ворогів короїдів – птахів. З цією метою, на думку депутатів, потрібно також інформувати населення про дотримання у лісових зонах «Сезону тиші», який встановлюється навесні з 1 квітня по 15 червня, щоб дати можливість активно розмножуватися птахам. Депутати Чернігівської обласної ради підтримали пропозиції і вимоги спеціалістів лісової галузі, науковців та громадськості з порушених питань та попросили органи вищої державної влади вжити невідкладних комплексних заходів для ліквідації наслідків масового всихання соснових дерев у лісах, пошкоджених верхівковим короїдом.

У свою чергу, депутати Чернігівської міської ради підтримали звернення до Міністерства аграрної політики і продовольства щодо необхідності захисту соснових лісів від шкідників. Міськрада констатувала, що регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» міста Чернігова теж значно уражений шкідниками-короїдами. За інформацією Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, більше 900 дерев постраждали у цьому парку тільки за 2017 рік. Також прилеглі соснові лісові господарства до мікрорайонів «Подусівка», «Масани» і заповідне урочище «Святе» мають ознаки ураження шкідниками. Чернігівська міськрада попросила профільне міністерство створити координаційну раду, яка працюватиме над розробкою заходів щодо профілактики, лікування, відновлення і збереження лісів. А також виділити додаткові кошти для боротьби з шкідниками лісів Державному агентству лісових ресурсів України.

Знищити короїдів чи вирубати ліси?

Після прийняття звернень до центральних органів влади в урочищі «Ялівщина» на початку квітня відбулося виїзне засідання робочої групи щодо протидії короїдам, учасниками якого стали депутати обласної ради, представники влади і громадськості, фахівці обласного управління лісового і мисливського господарства. Між тим, розмова завершилася необхідністю проведення засідання «круглого столу» за участю науковців, а найліпшим методом боротьби зі шкідниками визнано санітарні рубки.

Начальник відділу лісового господарства обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Марахонько зауважив, що у боротьбі зі шкідниками-короїдами використовуються різні методи: хімічні, біологічні, у тому числі феромонні пастки, «ловчі дерева» тощо. Водночас, хімічні засоби не можливо використовувати у межах міст. Крім того, в Україні на сьогодні немає ефективних засобів, а біологічні методи не дають значного і швидкого ефекту. Тож на Чернігівщині активно розвішують шпаківні, аби створити умови для життя та розмноження птахів, а ще проводять санітарні рубки.

Олександр Марахонько зауважив, що у боротьбі зі шкідниками-короїдами використовуються різні методи / фото Ірина Синельник

На питання, чи не стануть ці рубки підставою для знищення і здорових дерев, Марахонько зазначає, що ця діяльність має контролюватися. «Якщо всіх злодіями вважати – вибачте! Є контролюючі органи, які повинні за цим стежити», - наголошує він.

На його думку, на місці вирубаних дерев необхідно висаджувати нові, і вони вже будуть більш адаптовані до нинішніх кліматичних умов, а відтак, будуть більш стійкими і до шкідників. Крім того, варто надавати перевагу не лише хвойним лісам, а висаджувати змішані, уникаючи монокультури.

Читайте такожВР попередньо ухвалила заборону рубок на гірських схилах Карпат

Щодо можливої вартості боротьби із короїдом на Чернігівщині Марахонько не зміг уточнити даних. Він наголосив, що лісгоспи борються із шкідниками власними силами і кошти на їхні заходи, насамперед, санітарні рубки, централізовано не виділяються.

Однак у сучасних українських реаліях загроза вирубки тисяч гектарів лісів не може бути примарною. Про це говорить чернігівський активіст Сергій Гривко, громадська організація якого «Добровольці» подавала звернення до місцевих рад щодо необхідності боротьби з лісовими шкідниками. Він зауважує, що в регіоні досить висока загроза знищення здорових дерев «під маркою» боротьби з короїдами. Як приклад, наводить вирубку дерев в урочищі «Дубки» поблизу Чернігова. Там було спиляно понад 140 дерев, з яких не всі візуально виглядали хворими. На звернення до Державної екологічної інспекції в області щодо реагування на ці дії, Гривко отримав відповідь, що «законних підстав для проведення перевірки порубки лісу немає».

Активіст вважає, що лісники й органи, які їх мають контролювати, працюють у тандемі, що викликає сумніви у правомірності проведення вирубок, і про жоден контроль, на жаль, мова не йде. Та й поліцейські зведення, час від часу, рясніють повідомленнями про незаконні вирубки лісу, але до суду потрапляють не всі справи.

Одним днем та одним помахом сокири питання не вирішити

Кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка» Юрій Карпенко вважає, що причиною масового поширення короїда у лісах Чернігівщини є бездіяльність і влади, й екологічних служб, і лісівників, які вчасно не помітили проблему, не почали її вирішувати, і взагалі не спрацювали на упередження. На його думку, причиною популяційного вибуху короїдів, що власне спостерігається на Чернігівщині, є чинники природного характеру, у тому числі кліматичні – зміщення сезонності, що дозволяє комахам дати два, а не одне потомство за сезон. Крім того, у містах дерева вражені шкідниками через ослаблення внаслідок значних урбаністичних впливів.

Юрій Карпенко вважає, що причиною популяційного вибуху короїдів на Чернігівщині є чинники природного характеру / фото Ірина Синельник

Щодо боротьби із шкідником, науковець вважає, що необхідний тільки комплексний підхід. «Одним днем, одним помахом сокири питання не вирішити», - наголошує Карпенко.

Він акцентує увагу на необхідності об’єднання зусиль науковців, екологічних служб області, представників влади і лісового господарства, громадськості у боротьбі із шкідниками лісу. Науковець вказує, санітарні рубки за прикладом Польщі та Білорусі ефективні взимку, коли жуки та личинки перебувають у корі дерев. У Німеччині та країнах Скандинавії  проблему короїдів стабілізовано за допомогою феромонних пасток. Протидіяти шкідникам можуть дрібні птахи ряду горобцеподібних – мухоловки, зяблики, синиці та інші, і це теж варто використовувати. До цих методів варто додати активну інформаційну кампанію, залучення дітей до збереження лісу. І це буде значно дешевше на нинішньому етапі, аніж потім ліквідовувати ще більш масштабні наслідки.

Карпенко наголошує, що проблема збереження лісів має не тільки регіональне чи локальне значення, а й державне, і тому питання протидії короїдам повинно розглядатися на тому ж рівні, що й боротьба із африканською чумою у свиней. Адже це теж потенційна загроза життю і здоров’ю людей. Науковець пропонує розробити алгоритм дій на окремій зоні, а потім поширити ці напрацювання на інші території. Приміром, можна взяти регіонально-ландшафтний парк «Ялівщина» чи «Ніжинський». «Щоб не було декларативних заходів, потрібно здійснювати кроки на ефективну боротьбу або нейтралізацію поширення цих шкідників», - говорить він.

Директор комунального закладу «РЛП «Ялівщина» Володимир Свердлов / фото Ірина Синельник

Директор комунального закладу «РЛП «Ялівщина» Чернігівської обласної ради Володимир Свердлов наголошує, що заклад відкритий до впровадження усіх заходів, аби стабілізувати ситуацію із короїдом. Адже поки що звернення до управління ЖКГ Чернігівської міськради, комунального підприємства «Зеленбуд», які відповідальні за догляд за зеленими насадженнями у Чернігові, результатів не принесли.

Ірина Синельник, Чернігів

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter