Жителі села Лука Барська на Вінниччині півроку живуть без води. Центрального водопроводу в селі немає, а колодязі пересохли ще влітку. Питну воду для себе люди беруть з кількох колодязів, які ще не повністю обміліли. А для господарських потреб і для худоби просять у неба.

На вулиці майже мінус двадцять, а Віталій з відром і сокирою відправляється до річки. Сьогодні підводи немає, тому йде пішки. Майже кілометр туди і назад. А Ірина, щоб напоїти своє велике господарство – пару поросят, дві корови і коня - збирає сніг. Щодня потрібно розтопити зо два десятки відер.

Тут майже в кожному дворі є колодязь, але більшість з них вже порожні. Питну воду селяни беруть у тих небагатьох господарів, з чиїх дворів зникла ще не вся вода.

Обміліли і висохли криниці, бо мало опадів, кажуть гідрологи. Останні п'ять років були посушливими, а в селі Лука Барська немає ні ставків, ні річок, ні водосховищ, які хоч трохи підтримували б рівень грунтових вод.

"Тільки сподіватися на будівництво артезіанської свердловини і використовувати вже підземні горизонти. Славу Богу, на Вінниччині їх запаси 320 мільйонів кубічних метрів, але ще при раціональному економному використанні вистачить усім і на довго", - каже Юрій Гаврик, провідний гідролог Вінницького регіонального управління водних ресурсів.

Врятувати село від спраги може центральний водопровід. Про нього говорять роками, і тільки тепер справа зрушила з місця. "Ми замовили проекто–кошторисну документацію. Вона виготовлена, сільська рада проплатив кошти. Треба проект санітарних зон до цієї існуючої свердловини", - каже сільський голова Ірина Мельник.

Тепер чиновники шукають майже два мільйони гривень, щоб доробити проект і прокласти водопровід. Сподіваються на спонсорів.