Виверження супервулкана Тоба, яке вважається найбільшим за останні 2,5 мільйони років, не призвело до скорочення чисельності людей на Землі, з'ясували вчені.
Розкопки показують, що люди прекрасно жили як до, так і після виверження, пише Бі-Бі-Сі.
Раніше дослідники вважали, що виверження, яке сталося між 77 000 та 69 000 років тому, під час останньої льодовикової епохи, призвело до поступового скорочення числа людей на Землі всього до двох тисяч осіб і глобального похолодання.
Однак нещодавні розкопки в Південній Африці показали, що людські поселення не тільки пережили виверження, але й процвітали після нього.
Читайте такожУчені прогнозують глобальну катастрофу
Знахідки археологів доповнюють результати попередніх розкопок на озері Малаві, на дні якого вчені намагалися знайти сліди глобальної кліматичної катастрофи, але не знайшли нічого.
Команда археологів з різних країн провела розкопки на півдні ПАР і знайшла свідчення людської діяльності, що відносяться до періодів до й після виверження.
"Ми першими щільно зайнялися гіпотезою про наслідки виверження супервулкана Тоба в Африці. Саме в Африці вони найбільш важливі, тому що там жили предки всіх сучасних людей", - говорить доктор Кертіс Марін, один із учасників дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Nature.
В обох місцях розкопок ученим вдалося виявити частинки вулканічного скла, що були викинуті в повітря при виверженні й осіли на землю, сформувавши шар, який називають тефрою.
В ході хімічного аналізу частинок скла було встановлено, що вони відповідають хімічному складу гори Тоба, яка знаходиться в дев'яти тисячах кілометрів від місця розкопок. Вважається, що це перші вулканічні відкладення, виявлені настільки далеко від джерела. Це підтверджує, що виверження Тоби було дуже сильним.
Завдяки характерному хімічному складу лави її легко датувати за допомогою технології аргон-аргонового радіоізотопного датування. Це дозволило вулканологам досить точно визначити дату виверження.
"Випадання тефри тривало приблизно два тижні, - каже доктор Марін. - Подія, що сталася 74 тисячі років тому, зазвичай вдається датувати з 10% похибкою. Те, що вдалося визначити час з точністю до двох тижнів... це справжній Святий Грааль в археології!"
Доктор Брітта Дженсен, вулканолог з канадського Університету Альберти, каже, що дослідження археологів може призвести до справжнього прориву.
"У минулому було складно пов'язати низку глобальних подій з виверженням вулкана Тоба через недоліки наших методів датування", - говорить вона.
"Єдиний спосіб подолати ці недоліки - знайти сам попіл", - говорить Дженсен. Після цього датування попелу можна співвіднести із знайденими рештками людських поселень.
Доктор Марін впевнений, що археологам вдалося знайти докази, що принаймні одне з людських поселень пережило виверження і глобальне похолодання, що йшло за ним.
Археологічними методами дуже складно оцінити зміну людської популяції, однак можна визначити, наскільки інтенсивно люди працювали на тому чи іншому місці.
Наприклад, на місці розкопок були знайдені черепашки, які використовували для приготування їжі, і фрагменти каменя, що залишилися від виготовлення інструментів.
"Після виверження Тоби ділянка почала використовуватися більш інтенсивно. Там жила більш численна група людей, або люди перебували там довше", - каже вчений.
Після першого успішного випробування археологічного методу Марін і його команда сподіваються, що інші дослідники продовжать роботу в інших частинах Африки.
"Ми закликаємо дослідників користуватися нашими методами і застосовувати їх в інших місцях, так ми з'ясуємо, чи зросла інтенсивність використання інших ділянок після виверження Тоби", - говорить він.
"Дослідження на двох ділянках недостатньо, щоб зрозуміти, які саме кліматичні наслідки мало виверження супервулкана", - погоджується з Маріном вулканолог Джазмін Скарлетт з Університету Халла.
