Танення шельфових льодовиків у Західній Антарктиді відбувається через Ель-Ніньо - вчені

00:53, 10 січня 2018
Клімат
749 0

Однією з найсерйозніших природних причин підвищення температури на Землі є Ель-Ніньо.

Льодовики в Антарктиді танули через Ель-Ніньо / Фото SpeedingDragon via flickr.com

Американські кліматологи кількісно оцінили вплив Ель-Ніньо на танення шельфових льодовиків у Західній Антарктиді. Аналіз супутникових даних за останні 23 роки показав, що, незважаючи на збільшення числа снігопадів і зростання поверхневої частини льодовика, його сумарна маса під час Ель-Ніньо значно скорочується за рахунок танення підводної частини.

Робота вчених опублікована в Nature Geoscience, передає N+1.

Однією з найбільш серйозних природних причин підвищення температури на Землі є Ель-Ніньо - фаза коливань температури і напрямки теплих екваторіальних приповерхневих течій в Тихому океані, у якій вони рухаються в бік узбережжя Південної Америки. Такий напрямок призводить до глобальної зміни карти вітрів і опадів на значній частині планети. У результаті на Землі збільшується кількість пожеж, посух, а в атмосферу викидається значно більша кількість парникових газів. Саме Ель-Ніньо, який спостерігався в Тихому океані в 2015-2016 роках, призвів до встановлення кількох температурних рекордів (як взимку, так і влітку). При цьому існує і протилежна фаза течій, при якій вони рухаються від берега Південної Америки. Ця фаза називається Ла-Нінья і призводить до зворотного ефекту: зменшення температури на поверхні Землі і збільшення кількості опадів. Збільшення активності фаз Ель-Ніньо також називають однією з можливих природних причин танення антарктичних льодовиків.

Читайте такожNASA показало на відео зміни Землі за 20 років

Щоб кількісно оцінити можливий вплив Ель-Ніньо на танення шельфових льодовиків у Західній Антарктиді, американські кліматологи під керівництвом Фернандо Паоло з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провели аналіз даних, отриманих за допомогою чотирьох різних супутників в період з 1994 по 2017 рік. За цими даними вчені склали карти висоти льодовиків, температури, опадів, а також сили і напряму вітру. Відхилення отриманих значень від середнього рівня автори роботи пов'язали з фазами тихоокеанських поверхневих течій (зокрема, розглядалися найбільш виражені фази Ель-Ніньо 1997-1998 років і Ла-Нінья 1999-2000 років).

Області у Західній Антарктиді, на які Ель-Ніньо впливає найбільше / фото F. S. Paolo et al./ Nature Geoscience

Виявилося, що шельфові льодовики, що виходять в море Амундсена на західному узбережжі Антарктиди, під час Ель-Ніньо помітно збільшуються в обсязі наземної частини, але при цьому сильно тануть під водою. Перший ефект пов'язаний зі зміною напрямку та сили вітрів над південною частиною Тихого океану. В результаті цього різко збільшується кількість снігопадів і висота льодовиків зростає. До танення підводних частин льодовиків призводить посилення теплих океанських течій поблизу берега. При цьому, за оцінками вчених, маса снігу приблизно в п'ять разів менша маси розталих підводних частин льодовика, що розтанули за той же період теплих течій. Особливо помітно вплив тихоокеанських течій на шельфові льодовики Датсона і Росса, для інших шельфів ефект виражений значно слабше.

Карта вітрових і температурних аномалій на узбережжі моря Амундсена протягом Ель-Ніньо (ліворуч) і Ла-Ніньї (праворуч) / фото F. S. Paolo et al./ Nature Geoscience

Протягом Ла-Нінья відбувається зворотний процес: вітру починають дути в протилежному напрямку, в результаті чого температура і кількість опадів знижуються. Сумарно обидві фази тихоокеанських течій привели до того, що за 23 роки спостережень висота західно-антарктичних шельфових льодовиків зменшилася приблизно на п'ять метрів, тобто середня зменшувалася зі швидкістю близько 20 сантиметрів в рік.

Автори роботи відзначають, що подібний ефект вже прогнозували якісно за допомогою комп'ютерного моделювання та непрямих вимірювань, однак вперше за даними супутникових спостережень вдалося не тільки кількісно описати танення тихоокеанських шельфових льодовиків в результаті дії Ель-Ніньо, але і визначити механізм цього процесу. За словами вчених, отримані результати допоможуть передбачити швидкість танення антарктичних льодовиків в найближчому майбутньому. Крім того, їх можна використовувати для доказу застосування використовуваних зараз комп'ютерних кліматичних моделей.

Варто відзначити, що зменшення товщини шельфових льодовиків, що частково плавають в морі і мають безпосередній контакт з океанськими течіями, призводить до танення і наземних частин Антарктичного крижаного щита. Однак є й інші причини танення материкових льодовиків, зокрема підлідні річки і озера в Антарктиді можуть утворитися в результаті впливу висхідних гарячих потоків у мантії Землі.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter