Без заборони фреону озонова діра над Арктикою виросла б на 40% і накрила Петербург - вчені

11:48, 27 травня 2015
245 0

Екологи відзначають, що позитивний ефект від заборони на виробництво фреону виявився несподівано швидким.

REUTERS

Підписання Монреальського протоколу про заборону виробництва фреону в 1987 році вже допомогло зупинити зростання озонової діри над Арктикою – без його прийняття її площа зросла б на 40% і її південні кордони досягли б Мурманська та Санкт-Петербурга в зимові місяці, заявляють екологи в статті, опублікованій в журналі Nature Communications, передає РИА Новости.

"Наше дослідження підтвердило важливість Монреальського протоколу для Землі, і воно показало, що ми вже сьогодні отримуємо реальні плюси від його прийняття і втілення в життя. Ми знали, що він врятує нас від великих втрат в товщині озонового прошарку "в майбутньому", але виявилося, що він запобіг катастрофі, яка сталася б вже в сьогоднішні дні", — заявив Мартін Чіпперфілд (Martyn Chipperfield) з університету Лідса (Великобританія).

Чіпперфілд і його колеги прийшли до такого висновку, проаналізувавши ті зміни в стані озонового "щита" Землі, які відбулися б у разі загальної відмови від ратифікації Монреальського протоколу в момент його прийняття, за допомогою комп'ютерної кліматичної моделі.

Читайте такожNASA показало найбільш хмарні та сонячні місця на планеті (карта)

При розробці цієї моделі вчені звертали особливу увагу на те, що фреон і схожі на нього речовини руйнують озон з різною швидкістю і "ефективністю" в залежності від температури повітря і тієї висоти, на якій відбувається цей процес. За словами Чіпперфілда, більшість кліматичних моделей вкрай неточно пророкують напрямок і силу вітрів і температури повітря, що вкрай негативно позначалося на точності "фреонових" прогнозів.

Автори статті виправили цей недолік і підготували свою власну модель озонової діри над північним полюсом, яка несподівано виявилася набагато більшою і сильнішою, ніж очікували вчені.

За розрахунками екологів, її площа зросла б на 40% до 2013 року порівняно з початком 1990-х років, і в найхолодніші зимові місяці вона доходила до широт Мурманська, Санкт-Петербурга, Осло та багатьох інших північних міст Європи і Приуралля. Крім того, в деяких заполярних регіонах почали б виникати постійні озонові діри, що не припиняють існування навіть влітку.

Озонова дірка над Антарктикою теж нікуди не зникла б і продовжила рости, майже досягнувши до 2013 року кордонів Південної Америки. Більше половини території Антарктиди, за розрахунками екологів, була б повністю позбавлена озонового щита з липня по листопад, під час зими в південній півкулі.

Читайте такожЧерез сто років Петербург опиниться під водою - екологи

Як стверджують екологи, концентрація озону в цих регіонах впала б у 2-3 рази, і його концентрація знизилася б приблизно на 5-10% в цілому по світу. Подібне падіння асоціювалося б із зростанням смертності від раку шкіри та інших видів пухлин на 8-12% у південній півкулі Землі, і на 15% — в Європі та Азії.

Все це говорить про те, за словами Чіпперфілда та його колег, що позитивний ефект від прийняття Монреальського протоколу виявився несподівано швидким – вже сьогодні, а не через 10-20 років, як розраховували вчені, ми отримали перші екологічні плюси від відмови від фреону.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter