Четвер,
17 серпня 2017
Наші спільноти

Без заборони фреону озонова діра над Арктикою виросла б на 40% і накрила Петербург - вчені

Екологи відзначають, що позитивний ефект від заборони на виробництво фреону виявився несподівано швидким.

REUTERS
REUTERS

Підписання Монреальського протоколу про заборону виробництва фреону в 1987 році вже допомогло зупинити зростання озонової діри над Арктикою – без його прийняття її площа зросла б на 40% і її південні кордони досягли б Мурманська та Санкт-Петербурга в зимові місяці, заявляють екологи в статті, опублікованій в журналі Nature Communications, передає РИА Новости.

"Наше дослідження підтвердило важливість Монреальського протоколу для Землі, і воно показало, що ми вже сьогодні отримуємо реальні плюси від його прийняття і втілення в життя. Ми знали, що він врятує нас від великих втрат в товщині озонового прошарку "в майбутньому", але виявилося, що він запобіг катастрофі, яка сталася б вже в сьогоднішні дні", — заявив Мартін Чіпперфілд (Martyn Chipperfield) з університету Лідса (Великобританія).

Чіпперфілд і його колеги прийшли до такого висновку, проаналізувавши ті зміни в стані озонового "щита" Землі, які відбулися б у разі загальної відмови від ратифікації Монреальського протоколу в момент його прийняття, за допомогою комп'ютерної кліматичної моделі.

NASA показало найбільш хмарні та сонячні місця на планеті (карта)

При розробці цієї моделі вчені звертали особливу увагу на те, що фреон і схожі на нього речовини руйнують озон з різною швидкістю і "ефективністю" в залежності від температури повітря і тієї висоти, на якій відбувається цей процес. За словами Чіпперфілда, більшість кліматичних моделей вкрай неточно пророкують напрямок і силу вітрів і температури повітря, що вкрай негативно позначалося на точності "фреонових" прогнозів.

Автори статті виправили цей недолік і підготували свою власну модель озонової діри над північним полюсом, яка несподівано виявилася набагато більшою і сильнішою, ніж очікували вчені.

За розрахунками екологів, її площа зросла б на 40% до 2013 року порівняно з початком 1990-х років, і в найхолодніші зимові місяці вона доходила до широт Мурманська, Санкт-Петербурга, Осло та багатьох інших північних міст Європи і Приуралля. Крім того, в деяких заполярних регіонах почали б виникати постійні озонові діри, що не припиняють існування навіть влітку.

Озонова дірка над Антарктикою теж нікуди не зникла б і продовжила рости, майже досягнувши до 2013 року кордонів Південної Америки. Більше половини території Антарктиди, за розрахунками екологів, була б повністю позбавлена озонового щита з липня по листопад, під час зими в південній півкулі.

Через сто років Петербург опиниться під водою - екологи

Як стверджують екологи, концентрація озону в цих регіонах впала б у 2-3 рази, і його концентрація знизилася б приблизно на 5-10% в цілому по світу. Подібне падіння асоціювалося б із зростанням смертності від раку шкіри та інших видів пухлин на 8-12% у південній півкулі Землі, і на 15% — в Європі та Азії.

Все це говорить про те, за словами Чіпперфілда та його колег, що позитивний ефект від прийняття Монреальського протоколу виявився несподівано швидким – вже сьогодні, а не через 10-20 років, як розраховували вчені, ми отримали перші екологічні плюси від відмови від фреону.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку