Галузевий бізнес закликає парламент і Кабінет міністрів України до впровадження на законодавчому рівні європейського принципу розширеної відповідальності виробника, а також до стимулювання роздільного збору відходів, що дозволить Україні перейти до економіки замкненого циклу, коли більшість відходів використовуються як сировина для повторного виробництва.
Про це журналістам повідомив голова Української Пакувально-Екологічної Коаліції Володимир Слабий в ході візиту на великі переробні підприємства Київської області.
Він зазначив, що бізнес виступає категорично проти законодавчих ініціатив, якими пропонується введення податку на виробництво та імпорт упаковки і товарів в упаковці, а також проти поширення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену з побутових відходів, що суперечить європейській практиці.
«У Верховній Раді є ряд законопроектів, в яких пропонується вирішувати проблему відходів шляхом проведення фіскальної політики. Адже підприємства протягом 14 років вже оплачували послуги державної компанії «Укрекоресурси», яка повинна була забезпечувати функціонування системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, тобто фактично сплачували податок за використання пакувальних матеріалів. Але в результаті нічого не змінилося, проблема належного збору та переробки відходів так і не була вирішена. Тепер на законодавчому рівні знову пропонується повернутися до старої моделі. Більш того, автори цих фіскальних законопроектів пропонують за рахунок податку з виробників упаковки і товарів в ній спочатку побудувати заводи по спалюванню побутових відходів, а потім вироблену на них продавати електроенергію за «зеленим» тарифом». Це ні що інше, як банальний перехресне фінансування бізнесу за рахунок іншого. Просто хтось хоче збудувати бізнес для себе, хоча у нас в Україні є необхідні потужності для переробки вторсировини, в т. ч. і відходів упаковки», - сказав Слабий.
Володимир Слабий підкреслив, що в Європі практично немає того, що сьогодні пропонується в Україні – податків на виробництво упаковки і товарів в упаковці. Політика країн ЄС щодо відходів базується на принципі розширеної відповідальності виробника, що дозволяє за рахунок коштів виробників товарів в упаковці фінансувати роздільне збирання ресурсоцінних відходів упаковки і направляти їх на переробку. В економічно розвинених країнах стимулюється роздільний збір побутових відходів, що створює сировинну базу для забезпечення потреб переробних підприємств, а в Україні сьогодні вітчизняні компанії змушені імпортувати частину сировини для переробки.
«Зараз джерелом фінансування роздільного збору побутових відходів є комунальні платежі населення, яких недостатньо для організації системи збору, сортування та доставки на переробні підприємства. Ця галузь є збитковою. Тому у всіх країнах Європи виробники товарів в упаковці на основі принципу розширеної відповідальності виробника зобов'язані в законодавчому порядку фінансувати системи прийому та роздільного збору відходів упаковки від кінцевого споживача, а також проводити інформаційну та роз'яснювальну роботу серед людей. І у нас повинен бути відповідний європейським принципам закон, який стимулював би громадян до сортування відходів упаковки, а виробників упаковки і товарів в упаковці – до її збору і переробки», - зазначив Слабий.
Такої ж позиції дотримується генеральний директор «Обухівміськвторресурси» Армен Полатьян, який зазначив, що сортувати відходи необхідно там, де вони створюються, тобто в домогосподарствах.
«Однозначно потрібно сортувати відходи на місці їх виникнення. Сортувати на півдорозі вже пізно, адже будуть втрати. Після збору невідсоротованих відходів можна отримати близько 30% сировини для переробки, а якщо ми будемо сортувати в квартирах – це вже дуже високий відсоток – близько 90%», - сказав Полатьян. Він підкреслив, що стимулювання сортування повинно бути реалізовано на державному рівні.
«У нас в країні немає необхідного закону, який заохочує сортування. Стимулювати в даному питанні ми можемо тільки «танцями живота». Ми щомісяця пишемо папірці, роздаємо людям. Це все, на що ми здатні і фінансово, і адміністративно. Найголовніше - це держава, яка має регулювати це питання», - сказав Полатьян.
У свою чергу, провідний спеціаліст «Київського картонно-паперового комбінату» Андрій Науменко повідомив, що його підприємство в місяць переробляє 30 тис. тонн макулатури, при цьому половину доводиться імпортувати через відсутність в Україні налагодженого механізму сортування сміття, що призводить до дефіциту сировини.
«У нашій державі повинно стимулюватися сортування відходів, а не їх спалювання за «зеленим» тарифом. Ми переробили певну кількість макулатури і врятували дерева від рубки, а спалювання – це хіба екологічно?», - зазначає Науменко.
Радник голови правління «Ветропак Гостомельський Склозавод» Андрій Гірник також відзначає важливість сортування побутових відходів. «Потрібно організувати сортування. Сьогодні фактично Україна виробляє 1 млн. тонн скла. Переробляємо 360 тис. тонн, 200 тис. тонн ми імпортуємо, а куди дівається ще майже 400 тис. тонн? Вивозяться на полігони або в парки, ліси. Повинна проводитися така політика, щоб перероблялося все, що можна переробити», - зазначив Гірник.
Як повідомляв УНІАН, 1 червня 2016 року Кабінет міністрів доручив Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Мінекології провести перевірку і інвентаризацію сміттєзвалищ побутових відходів, а також розробити ефективну систему поводження з ними.
Наступним важливим етапом державної політики є прийняття Національної стратегії поводження з відходами і плану по реалізації цієї стратегії, яку розробила робоча група, до складу якої увійшли представники Мінекології, Мінекономіки, Мінрегіонбуду, а також експерти німецької федеральної компанії GIZ та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Цей документ охоплює всі види відходів – тверді побутові, промислові, небезпечні, будівельні, сільськогосподарські та інші. Стратегія є основою для розробки регуляторної бази у сфері екології.
