Якісна оцінка завданої шкоди довкіллю: перспективи немає

Для адекватного управління охороною навколишнього середовища потрібно знати про його реальний стан і вплив на нього людини. Однак в Україні досі немає ефективної процедури оцінки впливу на довкілля будь-яких промислових або інфраструктурних проектів.

Важливість мати достовірну інформацію про реальний стан навколишнього середовища в тих чи інших регіонах України полягає у тому, що саме це – перший крок для подальшої процедури: аналізу, оцінки стану, прийняття необхідних рішень і прогнозу розвитку подій. Саме така інформація впливає на те, якими будуть кінцеві рішення влади і наскільки вони будуть виправдані і з точки зору охорони довкілля, і з точки зору забезпечення безпеки життєдіяльності населення.

Відголоски радянського управління

Після розпаду Радянського Союзу, в Україні довгий час існувала процедура екологічної експертизи. Вона передбачала аналіз та оцінку передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів за участю громадськості та екологів. На жаль, цю процедуру не можна вважати досконалою, більше того, з 2011 року вона майже не функціонує. Хіба що на папері. За словами старшого аналітика ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрія Андрусевича, незважаючи на те, що відповідний закон залишається чинним, фактично він не працює. «Коли відбувалася дерегуляція будівної сфери, було по суті скасовано дію екологічної експертизи при будівництві промислових об’єктів», - розповів він.

Відповідно, всі великі промислові об’єкти, які будувалися після 2011 року, вже не мали належної експертної оцінки, або почали працювати без оцінки взагалі. Звісно, повернути у дію цей закон не важко, потрібно лише його оновити. Однак, на думку експертів, стара процедура екологічної експертизи все одно не відповідає європейській моделі. Тому потрібен новий закон. Бо кожен промисловий об’єкт так чи інакше впливає на довкілля – забруднює повітря, річки та погіршує здоров’я людей.

Промислові об’єкти так чи інакше впливають на довкілля / Фото УНІАН

За словами еколога, співголови Асоціації зелених України Ярослава Задесенця, запровадження ефективної процедури оцінки впливу на навколишнє середовище вирішило б відразу дві явні проблеми у сфері охорони навколишнього середовища. «По-перше, ми б позбулися величезної корупційної складової у прийнятті рішень щодо впливу об'єктів великого бізнесу на екологію. По-друге, наші співгромадяни отримали б можливість вільного доступу до інформації про потенційно небезпечні об'єкти, і змогли б самим вирішувати їх долю», - вважає він.

Крім того, законодавче врегулювання цього питання є вкрай важливим для розвитку України і її подальшого просування в бік Європи. Бо це питання є одним з необхідних для виконання країною зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством та в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.

Вийти на міжнародний рівень

Справа у тому, що Україна — єдина європейська країна, в якій немає ефективного механізму оцінки впливу на довкілля екологічно небезпечних проектів. Загальноприйнятий підхід у такій оцінці полягає в наступному: якщо планується будівництво якогось великого промислового об’єкту (заводу, автотраси, аеропорту, нафтопроводу, газопроводу, тощо), то перш, ніж отримати дозвіл від державних органів на будівництво, потрібно оцінити можливий вплив об’єкту на довкілля та на здоров’я українців.

І допоки Україна не застосовує цієї практики, ми не можемо у повному обсязі виконати зобов’язання за Угодою про асоціацію, за Оргуською Конвенцією про доступ до інформації, участі громадськості у процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (1998), за Конвенцією Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (1991) та зобов’язань в рамках Енергетичного Співтовариства.

До речі, через це Україну вже неодноразово визнавали порушницею усіх цих угод та підписань. Наприклад, у червні минулого року в Женеві нашу країну вдруге визнали порушницею Конвенції Еспо через невиконання оцінки впливу на довкілля при продовженні терміну експлуатації двох блоків Рівненської АЕС у понадпроектний термін. Таку оцінку Рівненська АЕС отримувала ще у радянський період, під час проектування підприємства. Але після продовження експлуатації, а, відповідно, і розширення діяльності, жодних перевірок не було (попри те, що блоки працюють вже понад 30 років).

На Рівненській АЕС перевірки блоків не було понад 30 років / Фото УНІАН

«Складна ситуація з цими блоками виникла, насамперед, тому, що не було жодних інструментів впливу для громадськості. Ми просили лише адекватно оцінити стан цих блоків і їх вплив на навколишнє середовище. Але це не дало результатів», - розповіла член ради Екоклубу Оксана Майборода.

Рік тому українська делегація у Женеві пообіцяла виконати умови договору та впровадити необхідне законодавство щодо оцінки впливу на довкілля. Однак, цього досі не сталося: відповідного законопроекту, як і ефективної оцінки, - немає, Україна досі є завзятим порушником усіх Європейських норм і правил, а українці страждають від викидів великих підприємств.

Влада безсила

Втім, говорити, що у цьому напрямку зовсім нічого не робилося, буде несправедливим. Законопроект щодо оцінки впливу на довкілля відповідно до європейських норм почали розробляти ще у 2011 році. Однак вже тоді виникло багато проблем. Зокрема, документ, який нібито мав захищати навколишнє середовище, не відповідав запиту суспільства на це. Тобто, розроблений групою експертів законопроект, після внесення у нього поправок від Кабміну і парламенту, був зручним для бізнесу, але зовсім не вигідним для захисту довкілля. У результаті, документ не подолав друге читання.

У 2014 році громадські організації, разом з групою експертів від Реанімаційного пакету реформ (РПР), зробили ще одну спробу і подали до ВР законопроект №4972 «Про оцінку впливу на довкілля». Планувалося, що цей документ забезпечить дієву європейську модель оцінки впливу на довкілля, згідно з відповідною Директивою 85/337/ЕЕС, залучить громадськість у процес прийняття екологічно значимих рішень та виконає ряд ключових міжнародних зобов’язань України з питань, що стосуються довкілля.

Однак профільне Міністерство та комітет даного законопроекту не підтримали. «На жаль, профільний комітет Верховної Ради не зважив за потрібне розглянути документ, незважаючи на підтримку законопроекту №4972 з боку Секретаріату Європейського Співтовариства та Європейської Комісії. Це загальмувало його винесення на порядок дений пленарних засідань ВРУ аж до відкликання, у звязку із обранням нового складу Верховної Ради», - зазначила експерт Національного екологічного центру Ірина Головко.

Втім, активісти не склали руки. У поточному році у парламенті був зареєстрований ще один законопроект для оцінки впливу на довкілля - №2009а. Його розробили на основі минулорічного. «Для розробки нового законопроекту був взятий минулорічний №4972. Їх відмінність полягає у тому, що у №2009а пропонується дозвільна процедура оцінки впливу на довкілля, тобто, закінчується все не одним новим дозволом. У минулорічному такого пункту не було. Також він став набагато важчим в контексті того, наскільки детально регулюються окремі питання», - вважає старший аналітик ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич.

Цьогоріч у Раді зареєтрували ще один законопроект для оцінки впливу на довкілля / Фото УНІАН

Розробка цього документу була покладена на Міжвідомчу робочу групу, членом якої були представники Мінприроди, експерти проекту ЄС СБП, представники окремих громадських організацій. Мінприроди винесло документ на громадське обговорення, проте засідання робочої групи, яка б мала врахувати усі зауваження, відбулося вже після реєстрації законопроекту народними депутатами. Зі слів експертів, така швидкість була зумовлена тиском з боку ЄС. «Законопроект розробляло Мінприроди, за підтримки грантових коштів ЄС. Він забезпечує серйозний регуляторний вплив. Тоді був відчутний тиск з боку Євросоюзу. Наша влада бачила, що не встигає зробити все, як потрібно, тому швидко зареєструвала відповідний проект закону через наближених депутатів», - зазначив Андрусевич.

Без перспективи

Попри те, що відповідний законопроект №2009а готовий та навіть зареєстрований у Раді, перспектив, що його приймуть, дуже мало. Насамперед тому, що на його вивчення потрібні місяці, він складний та системний, відображає усі європейські моделі, особливо, в процедурних моментах. Крім того, нардепи очевидно не мають великого бажання підтримати екологічний законопроект, вважаючи, що це сьогодні не найголовніше.

В той же час, відсутність якісної та ефективної оцінки впливає і на становище усіх великих підприємств. «Прикро, що деякі депутати, які розкритикували даний законопроект минулого тижня, схоже, не розуміють ні суті такої оцінки, ні важливості її для розробників інвестиційних проектів в Україні, - зауважує Ірина Головко. - Насправді, уже зараз усі інвестиційні проекти будівництва/модернізації, що прагнуть отримати фінансування міжнародних банків, все одно мають оцінюватися на предмет соціальних та екологічних впливів, згідно політик банків (наприклад  ЄБРР та ЄІБ), які, власне, базуються на стандартах європейських директив та Орхуської конвенції».

REUTERS

Відповідно, усі підприємці наразі проводять оцінку двічі - спочатку на основі діючих в Україні стандартів, а потім переробляють ще раз, щоб задовольнити вимоги кредиторів…

Зважаючи на те, що законопроект був винесений на розгляд Верховної Ради поспіхом, а більша половина депутатів не мають уявлення про його важливість і суть, експерти вважають, що пройти горнило парламенту документ не зможе. «Через зал такий законопроект не може пройти в принципі, бо він є важкий і системний. Можливо, якби його лобіювала президентська фракція або ж сам Президент, то було б інакше. Але через те, що ним займаються лише небайдужі депутати, я думаю, що закон пройти не може, на це є дуже мало шансів», - вважає Андрусевич.

Згідно з прогнозами експертів, законопроект №2009а пройде, максимум, перше читання. Таким чином влада подасть сигнал ЄС, що реформи продовжуються. Однак, як надовго затягнеться ситуація з остаточним вирішенням питання екологічної оцінки, екологи говорити не беруться.

Вікторія Доскіч

УНІАН в Google News