Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

Проблеми лісових ресурсів України

Зважаючи на клімат та родючість землі, розвиток лісового господарства в Україні не мав би бути проблемою для влади та суспільства. Однак, тут постійно виникають питання, про які, на жаль, говорять не часто.

лес
Україна належить до малолісних країн Європи / "Вікіпедія"

Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га.  Загалом, 15,9% площі країни вкриті лісами. Цей показник зростає: за 50 років площа лісів зросла на 21%, майже втричі зріс запас деревини - його оцінюють в межах 2102 млн кубометрів. Але цього недостатньо.

За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи. У багатьох країнах світу цей показник значно вищий. Так, за даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних націй), у Фінляндії лісистість складає 58,9%, у Швеції – 67,7%, в Німеччині - 29%, у Франції – 28,7%, в Італії – 21,2%, в Канаді – 26,6%, у США – 32,7%, в Росії – 50,5%.

Стан українських лісів

За своїм призначенням і розташуванням, лісові зони виконують, переважно, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції, а також забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. Зрозуміло, що на території України вони розташовані дуже нерівномірно - в Поліссі та в українських Карпатах. Переважають, звичайно, хвойні ліси – ялина та сосна займають 41,9% усієї площі, 27,5% - дуб, 8,9% - бук. Крім того, ростуть осики, граби, ясени, берези та модрини. Подекуди можна зустріти ріднісні породи дерев, однак це буває не часто, адже вони просто не виживають у нашому кліматі.

REUTERS
REUTERS

Українські ліси ділять на дві категорії: природні та штучні. Останні розсаджують в один період та ведуть за ними постійний нагляд. Більша частина штучних лісів випадає на так звані промислові регіони – схід України. Проте, через бойові дії, більша частина тих лісів наразі просто знищена: «Зараз маємо великі втрати в лісовому господарстві. Адже в зоні проведення АТО більшість ресурсів знищена. Однак є й інші регіони з малою лісистістю, наприклад, Херсон та навіть Рівненщина. Тому, будемо працювати в цих областях», - зазначила прес-секретар Держлісагентства Олена Шпильківська.

В українському лісовому господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40—60 років), пристигаючі (60—80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Такий поділ відбувається через те, що це вигідно економічно. Однак, на жаль, ліси України є зрідженими і характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку. Переважають, здебільшого, молодняки та середньовікові дерева (70—80% від усіх площ) і недостатньою є кількість стиглих та перестійних (6—15%).

У лісництві часто використовують поняття «нормальне насадження» - це ліс, в якому нема жодного зайвого дерева, але нема й жодного, якого бракує. Однак, в Україні є багато невивчених лісів, зокрема, в важкодоступних районах Карпат. У результаті проведених досліджень з аналізом відхилення ходу росту реальних лісостанів від лісостанів нормальних (для сосни, карпатських ялинників, бука і дуба), з’ясувалось, що у молодняках і середньовікових лісах України здебільшого запаси деревини близькі до запасів у нормальних лісах або перевищують їх. А ось у пристигаючих і стиглих лісостанах повсюдно наявне істотне зменшення запасів фактичних насаджень проти нормальних. Саме тому, незважаючи на зростання лісистості, казати, що українські ліси в доброму стані не можна.

Електронний облік деревини

Перш за все, б’ють на сполох і говорять про вимирання дерев і знищення цілих лісів екологи. Важливим аспектом цієї проблеми є хвороби дерев, за цим потрібно постійно слідкувати і вирубувати хворі дерева, адже інакше може вимерти цілий ліс. Проте, найбільше захисників навколишнього середовища турбує масове вирубування здорових дерев. «На щастя, дерева дуже не хворіють, бувають, звичайно, випадки, але це не головна проблема. В нас процвітає незаконна і масова вирубка лісів, та навіть цілих заповідників. Люди будують собі котеджні містечка і для цього вирубують лісосмуги», - розповів співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань.

Для того, щоб боротися з цією проблемою, в Україні є так званий електронний облік сировини, або ж чіпування. Таким чином можна відслідковувати перевезення деревини не лише по країні, а й за кордоном. Для чіпування використовують спеціальні бірки зі стійкого чорного пластику з унікальним штрих-кодом, який надійно захищений від підробок. Таким чином фіксують усі необхідні відомості про деревину: породу, назву сортименту, сорт, довжину, діаметр та об’єм спиляного дерева, а також дані про особу і лісогосподарське підприємство, які її заготовили.

Весна, погода, лес / Wikimedia
Україні є так званий електронний облік сировини / Wikimedia

Важливо, що зняти чи перебити чіп без пошкодження неможливо. Станом на І півріччя 2013 року електронним обліком деревини користувалися лісівники 17 областей України, таку систему хочуть зробити обов’язковою всюди, однак тут виникає ряд проблем. Найперше, цю ідею потрібно підтримати на державному рівні, а тоді запроваджувати на місцях. Та, як це часто буває, державної підтримки немає. «Чіпування – це, звичайно, добре. Це наближення до європейських принципів і культури. Однак це все лише на папері, а насправді ніхто нічого робити не буде», – вважає Щербань.

Масове знищення лісів

Згідно із даними Державного агентства лісових ресурсів України, об'єми самовільних рубок довго, протягом 2003-2007 років постійно зменшувались. Однак вже у 2008 році складали 20,1 тисяч кубометрів, що на 2,2 тисячі більше, ніж у попередньому, 2007 році. Однак і ця статистика, в основному, щодо незаконних рубок, які здійснюються місцевим населенням, тому відображає дуже малі об'єми.

Найбільшу кількість браконьєрських рубок лісів зафіксовано у Львівській області. Так, наприклад, у 2010 році в області самовільно було винищено  8 047 кубометрів деревини, і показники не стоять на місці. Саме тому, до 1 грудня поточного року тут планують встановити GPS-трекери на автомобілі, які возять деревину. Це допоможе не лише відслідковувати махінації та проходження деревини, а й контролювати використання автомобілів в робочий час, та оцінити роботу працівників.

REUTERS
REUTERS


Експерти не заперечують й факту, що взимку рубки збільшуються. Адже ближче до зимових свят, окрім масових, відбуваються також самовільні рубки дерев, яких фактично ніхто не фіксує. «Це дрібні рубки, які ніде не фіксуються. Ніхто навіть не знає об’ємів тих рубок. Вимірюється все масштабно, а окремі люди, які зрубали 10 ялиць, ніким не контролюються. Тому шкоду від цього оцінити неможливо», - зазначив Попович.Загалом, в регіонах з найбільшою лісистістю, з роками кількість рубок зменшується. Порівняно з 2013 роком, у 2014 обсяг незаконних рубок зменшився на 20%. Однак показники все одно залишаються високими. «В принципі, якщо дивитися глобально, рубки мінімізуються. Взагалі, оцінка проводиться за квартал, а не конкретно за одну вирубку. Тому, може бути, що одного разу вирубають більше, наступного – менше, а, в результаті, будемо мати середній показник», - розповів координатор кластеру Деревообробки та меблевого виробництва (ДОМВ) Володимир Попович.

Не можна забувати також про лісові пожежі. Особливо напруженою є ситуація у східних та південних областях, де є найбільше штучних лісів. Значному підвищенню пожежної небезпеки сприяє постійне зростання рекреаційного навантаження на ліси. Також все частіше спостерігають масові порушення вимог пожежної безпеки з боку населення. Понад 98% пожеж виникає саме з цієї причини.

Бути відповідальним

Свого часу Україна приєдналася до Загальноєвропейського процесу захисту лісів на рівні міністрів (MCPFE) і підписала Страсбурзьку резолюцію щодо проведення обов’язкового проведення моніторингу лісових екосистем, згідно з вимогами Міжнародної Спільної Програми оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси в регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (ICP Forests). Такий моніторинг забезпечує швидке інформування зацікавлених органів про стан лісу та, навіть, цілої екосистеми.

В останні роки для боротьби з тіньовим обігом деревини в Україні були здійснені досить потужні заходи: від моніторингу незаконних рубок та посилення відомчого, податкового та митного контролю, до застосування суворої адміністративної і карної відповідальності за порушення лісового законодавства. Запроваджена система електронного обліку деревини та створені в підвідомчих лісогосподарських підприємствах постійно діючі рейдові бригади з виявлення порушень лісового і мисливського законодавства.

залесье дрова / Фото УНИАН
Екологи стверджують, що поки ситуація не є критичною / Фото УНИАН

Незаконні вирубки контролюються КК України, статтею 246 «Незаконна порубка лісу», однак відповідальність несуть далеко не усі браконьєри. Адже для притягнення до відповідальності факт незаконної рубки повинна зафіксувати так звана державна лісова охорона. Проте, рішучих дій чекати від влади не доводиться. Бо, зважаючи на те, що лісове господарство не приносить великого прибутку, а, відповідно економіка від цього не змінюється, вносити корективи в закон ніхто не поспішає.

Та екологи стверджують, що поки ситуація не є критичною, потрібно змінювати свідомість людей та їх ставлення до лісу. Адже, зазвичай, саме в лісосмугах лежить чимало сміття, люди викидають недопалки, і як наслідок – новоутворені сміттєзвалища та лісові пожежі.

Вікторія Доксіч

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку