Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Чи потрібна Україні екологічна паспортизація підприємств

Щороку в Україні збільшується кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу, забруднюються ґрунти і вода. Як наслідок - страждає екологія, провокуючи погіршення здоров’я українців. УНІАН дізнавався, чи можна вплинути на кількість забруднюючих викидів за допомогою екопаспортів. 

. Після аварії на ЧАЕС питання екологічного оздоровлення країни мала неабияку актуальність / УНІАН
. Після аварії на ЧАЕС питання екологічного оздоровлення країни мала неабияку актуальність / УНІАН

Екологічна паспортизація українських підприємств розпочалася ще наприкінці 80-х років. Після аварії на ЧАЕС питання екологічного оздоровлення країни мала неабияку актуальність. Передбачалося, що всі діючі підприємства і екологічно небезпечні об’єкти отримають екологічні паспорти, а за результатами цієї паспортизації будуть розроблені конкретні плани екологічної обстановки.

На початку 90-х років було розроблено методичні вказівки щодо заповнення та ведення екологічного паспорта промислового підприємства і більшість українських компаній отримали такий документ. У ньому наводилася характеристика взаємовідносин будь-якого об’єкта (підприємства, фермерського господарства тощо) з природним середовищем.

Екопаспорт складався з двох частин. Перша містила загальні відомості про виробництво, площу, кількість споживаної енергії, води, повітря, кількість працюючих, використовувану сировину, опис технологічних схем виготовлення основних видів продукції, тощо. У другій частині було вказано перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище з зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об'ємів витрат, питомих і загальних об'ємів викидів шкідливих речовин (до і після впровадження кожного заходу), зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо.

Існування такого документу значно спрощувало роботу з підприємствами відповідних контролюючих органів. Адже, прийшовши на підприємство, спеціаліст відразу бачив, які викиди передбачено і якими вони є насправді. Документ також надавав можливість простежити, як те чи інше підприємство впливає на навколишнє середовище, а також порівняти його з іншими компаніями.

Приходячи на підприємство, спеціаліст відразу бачив, які викиди передбачено / УНІАН
Приходячи на підприємство, спеціаліст відразу бачив, які викиди передбачено / УНІАН

Ще донедавна всі великі підприємства такий документ мали. А застосування екопаспорту визначалося статтею «Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища» закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Втім, сьогодні ситуація дещо змінилася і система паспортизації не працює. «Українським законодавством не передбачене обов’язкове використання екопаспортів, і ніколи такого не було в принципі», - розповіла УНІАН начальник відділу екологічної оцінки (експертизи) Міністерства екології України Галина Перникоза.

«Це насправді велика проблема, і чому так склалося - сказати важко. Науковці боряться за цей документ вже близько 15 років. Але безрезультатно, - скаржиться експерт. – Наразі дуже мало підприємств в Україні їх мають. Проте ті, підприємці, які піклуються про навколишнє середовище звичайно виготовляють собі такий документ. Але це зазвичай підприємства з іноземними інвестиціями».

«Не всі підприємства мають і користуються екопаспортами, - погоджується з чиновницею еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Більше того, часто ці документи, якщо вони є, складені неправильно. Хоч це і невигідно, але існує і можливість підробки екопаспортів».

Сьогодні тема екологічних паспортів знову на часі / krivbas.org
Сьогодні тема екологічних паспортів знову на часі / krivbas.org

Наразі відслідкувати ситуацію по небезпечним, з точки зору екології, підприємствам можна лише по інформації з екологічних паспортів областей України, які складаються за даними обласних органів статистики. Цей облік веде Міністерство екології, однак відомство оперує лише тією інформацією, що надана з регіонів. Однак, наприклад, Луганська область і Донецька область, де зосереджено найбільше екологічно небезпечних підприємств, останній раз надавали відповідні дані у 2012 році. Так само застаріла інформація по Києву…

Сьогодні тема екологічних паспортів знову на часі. Курс на євроінтеграцію країни і створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом, що має запрацювати з 1 січня 2016 року, дають можливість не тільки згадати цю тему, а й впровадити дійсно дієві екопаспорти. Вони потрібні, у першу чергу, тим підприємствам, які мають намір конкурувати з європейськими виробниками. Наприклад, українським виробникам сільгосппродукції.

Україна має неабиякий потенціал для вироблення екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва. І створення екологічного паспорта господарства, у якому буде засвідчено, що підприємство має або не має права виробляти екологічно чисту продукцію за світовими стандартами, може значно полегшити вихід українських товарів на європейські ринки.

Тому, на думку співголови Асоціації зелених України Олександра Щербаня, Україні доведеться повернутись до теми екопаспортів. Втім, починати впроваджувати їх потрібно буде заново – оновлення існуючою системи нічого не дасть. «Втілення і вдосконалення ідеї екопаспортів потягне за собою додаткові витрати: корупція, розтрати державних коштів та зайвий клопіт людей, які займаються оформленням паспорта, - вважає він. – Однак, чим довше затягувати з вирішенням цього питання, тим скрутнішим буде становище у майбутньому».

Україні доведеться повернутись до теми екопаспортів / studentperspectives.wordpress.com
Україні доведеться повернутись до теми екопаспортів / studentperspectives.wordpress.com

Бо, на думку екологів, дані екологічних паспортів - це не тільки інформація про тони викидів або використання пестицидів (хоча і це є вкрай важливим). Екопаспорт повинен містити оцінку класу екологічної небезпеки об’єкта і впливу його на навколишнє середовище. Це потрібно, в першу чергу, для того, щоб мати уявлення, скільки тарифів і зборів до бюджету повинна платити компанія, що не піклується про екологічність виробництва. Тобто, чим вищий клас небезпеки підприємства – тим вищою повинна бути плата за забруднення. Це, у свою чергу, стимулюватиме підприємства до вживання дієвих заходив для зниження класу небезпеки. І виграють від цього не тільки виробники, що зможуть вийти з екологічно чистими товарами на ринки ЄС, а й українці – бо така система забезпечить поступове зменшення шкідливого впливу на довкілля. 

Що ж потрібно зробити, аби вона почала працювати? Перш за все – розробити й ухвалити відповідний закон. «Для цього потрібна підтримка Верховної Ради», - говорить Галина Перникоза.

По-друге, на рівні Кабінету міністрів необхідно розробити і впровадити порядок складання і використання екологічних паспортів і класифікацію екологічної небезпеки підприємств.

По-третє, формувати свідомість суспільства щодо необхідності кожного піклуватись про довкілля. «Роботи є дуже багато. Перспективи однозначно будуть, але не через рік і навіть не через два. Їх треба впроваджувати поступово», - говорить Олександр Щербань.

Вікторія Доскіч, Тетяна Стежар

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку