П'ятниця,
18 серпня 2017
Наші спільноти

Зміни клімату: що чекає на Україну

Останнім часом в Україні спостерігається аномальна спека. Температура повітря все частіше перевищує середні показники. Але глобальна зміна клімату - одна з найголовніших проблем не лише в Україні, а й у цілому світі.

REUTERS
REUTERS

Головними причинами кліматичних змін є великий викид парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. У зв'язку з цим, природні екосистеми не можуть самі стабілізувати ситуацію, внаслідок чого виникає дисбаланс.

Сьогодні у світі діє Кіотський договір - це міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна її мета: стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети. Договір входить у рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, яку прийняли ще у 1992 році. В ній визначені загальні напрямки боротьби із кліматичними змінами у світі. Учасниками конвенції є 190 країн світу, долучилась до неї й Україна. А, наприклад, Америка, яку вважають чи не найбільшим забруднювачем атмосфери у світі, цю конвенцію не ратифікувала.

Варто зазначити, що, попри усі домовленості, викиди парникових газів в атмосферу Землі вже давно сягнули рекордної позначки.

Цифри вдвічі перевишують ті, які були у 1990 році. Країною - лідером у списку найбільших забруднювачів сьогодні є Китай. На нього припадає більше чверті усіх викидів в атмосферу, а це вдвічі більше ніж у США. В десятку найбільших забруднювачів входять також Росія та Німеччина, а Україна цей список замикає.

Нещодавно представники ООН оприлюднили дані, що, попри Кіотські домовленості, масштаб викидів шкідливих речовин в атмосферу зростає. Наприклад, тільки впродовж останніх шести років, в 40 розвинутих країнах світу цей показник зріс на 2%. А в країнах колишнього СРСР і в Східній Європі , починаючи з 1990 року, показники зросли аж на 7%.

У грудні поточного року в Польщі відбудеться конференція країн-учасниць Кіотського протоколу, де обговорять проблеми зміни клімату. Україна також прийматиме участь, і вже до 1 жовтня має надіслати проект, з яким виступатиме. Він ніби-то є, але, зі слів експертів, склали його таким чином, що в документі немає ніяких зобов'язань зі скорочення викидів парникових газів. Проте, уряд розробив план продажу квот на викиди в інші країни та планує навіть на цьому заробити чималу суму. «З одного боку, істотне уповільнення темпів розвитку української економіки, на щастя, призводить до дуже помітного зниження негативного тиску на навколишнє середовище. Наскільки мені відомо, всі останні роки наша країна була не в змозі використовувати власні квоти на викиди в атмосферу парникових газів і навіть могла ці квоти продавати. З іншого боку, металургійна галузь завжди була однією з бюджетоутворюючих галузей країни, і, рано чи пізно, українські підприємства повернуться до своїх звичайних обсягами виробництва», – каже співголова Асоціації зелених України, еколог Ярослав Задесенець.

Людина – головний чинник проблем

За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають все відчутнішими. Відтак, за цей період середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. Такі темпи глобального потепління у майбутньому можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення. Проте, замість того, щоб передбачити ці зміни, суспільство все більше їм сприяє. Цікаво, наприклад, що в Україні сьогодні фактично нічого не роблять, аби скоротити використання викопного палива.

Ефект / energycluster.com.ua
 Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини / energycluster.com.ua

Парникові гази викликають посилення парникового ефекту. Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини: робота ТЕС, пересування на автомобілях, різного роду промисловість. Відповідно, через це виникають й інші проблеми, серед яких - поганий розвиток для сільського господарства. Через зміни клімату ця галузь страждає чи не найбільше, адже паводки спричиняють затоплення рослин, відповідно, згодом вони просто перегнивають. А посуха навпаки висушує посіви, і, таким чином, родючість ґрунту значно зменшується. «Як би ми того не хотіли, але головною причиною змін клімату сьогодні є життєдіяльність людини. Людство продовжує черпати ресурси планети, в основному, зовсім не піклуючись про їх відновлення», - зазначає Ярослав Задесенець.

Таким чином, на думку екологів, виникає велика небезпека для країни, адже агропромисловість приносить державі чималий прибуток.

Втім, синоптики мають іншу думку і стверджують, що говорити про глобальне потепління зарано. «Щоб стверджувати і робити такі висновки, потрібен тривалий період спостережень. Ми маємо трохи більше ста років, що вкрай мало для оцінки клімату. Вплив діяльності людини на погодні умови сильно відчутний, проте чи впливає це на клімат – питання», - каже головний синоптик OPOGODE Наталія Діденко.

Звідки чекати небезпеку

У зв'язку з тим, що в Україні є чимало різноманітних водойм, найбільш небезпечними для нас є паводки та повені. Українці вже могли в цьому неодноразово переконатися: повені на Дунаї у 2005 році, на Дністрі й у Закарпатті у серпні 2008 року, рекордні снігопади на заході та у центральній частині країни у грудні 2009 та у березні 2013 років. Руйнівний вплив повені щороку збільшується, і, як наслідок, знову страждає економіка.

REUTERS
REUTERS

Експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) застерігають, що небезпеку слід чекати саме від води, адже згодом рівень Світового океану підніметься, зміняться також океанічні течії. «Люди зіткнуться з проблемами водопостачання, буде деградація сільськогосподарських земель та лісів. Кількість паводків та повенів зросте в рази, і від того сільське господарство просто не зможе розвиватися, бо все буде затоплювати», - зазначає експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Ірина Ставчук.

За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року значних змін не буде, але ситуацію ускладнює високий рівень забрудненості річок.

Кліматологи передбачають декілька глобальних сценаріїв підвищення рівня Світового океану. І навіть найоптимістичніший з них, згідно з яким цей показник зросте до кінця сторіччя лише на 1,5-2,0 м, все одно призведе до затоплення деяких міст та навіть цілих країн. Не омине такий розвиток подій і Україну: Чорне море може поглинути Керч, Феодосію, Євпаторію та Одесу.

Через глобальне потепління також виникнуть проблеми з таненням снігу та льодовиків. Очікують, що згодом зими стануть коротшими та теплішими, а відтак це вплине на туризм та, зокрема, гірськолижні курорти, на яких українці зараз можуть заробляти.  

Також Україні загрожують лісові пожежі. Експерти очікують, що середня температура влітку буде стрімко зростати. Синоптики обіцяють, що вже наступне літо буде в рази спекотнішим від літа-2015. Відтак, самозаймання сухої трави, лісів та торфовищ може стати для нас нормальним явищем. В Україні вже було чимало спустошливих пожеж, зокрема у 1999 році виникло 6070 лісових пожеж, які знищили 5532 га лісів. Найбільше їх було в Луганській, Донецькій, Харківській і Дніпропетровській областях. Влітку 2007 року виникла глобальна пожежа у Херсонській області. А цьогоріч були масові самозаймання торфовищ. У цілому по Україні, на рік буває близько 3,5 тисяч лісових пожеж, які знищують більше 5 тисяч гектарів лісу.

Попередити біду

Втім, експерти зазначають, що поки що цей процес можна частково попередити. Потрібно лише терміново скоротити викиди парникових газів та створити нові гідротехнічні споруди, які призупинять затоплення українських міст. «Природні процеси зміни клімату людина зупинити не в змозі. Але вплинути на розвиток негативних моментів свого господарювання вона просто зобов'язана. У цьому аспекті, в першу чергу, варто говорити про подальше регулювання і його посилення за кількістю шкідливих викидів в атмосферу», - зауважує Задесенець.

REUTERS
REUTERS

Також українцям слід негайно почати використовувати джерела альтернативної енергетики та розвивати енергозберігаючі технології. Крім того, треба створити умови для ширшого використання відновлювальних джерел енергії (вітрова, сонячна, геотермальна і т.д).

Економічні збитки від глобального потепління теж зростають. Окрім того, що декілька українських міст можуть опинитися під водою, не приноситимуть доходів українські гірськолижні курорти та сільське господарство.

Щоправда, вплив клімату на економіку стосується усього світу. Так, відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20% ВВП. В той же час, якщо зменшити кількість викидів вже зараз, то прибуток від активних дій зможе частково покрити збитки.

Вікторія Доскіч

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку