Незважаючи на зволікання з прийняттям парламентом необхідних законів для реалізації Національної стратегії поводження з відходами в Україні до 2030 року, бізнес вже переходить на європейські принципи поводження з відходами. Це роздільний збір і розширена відповідальність виробника, при якій виробник/імпортер товару в упаковці несе відповідальність за весь "життєвий цикл" упаковки – від створення до вторинної переробки.
Про це повідомила менеджер із захисту навколишнього середовища і зв'язків з громадськістю компанії Tetra Pak Ганна Таранцова під час конференції з питань переробки відходів, яка пройшла в рамках XVI Міжнародної спеціалізованої виставки «Комунтех-2018».
В якості прикладу вона навела пілотний проект, який реалізується у місті Вишгород Київської області.
«Роздільний збір відходів і його подальша переробка можуть ефективно працювати в Україні. Ось вже рік, як п'ять компаній-виробників упаковки (Tetra Pak, «Кока-Кола Беверіджиз Україна», «PepsiCo Україна», «Елопак-Фастів» і «Кен-Пак Україна»), спільно запустили у Вишгороді пілотний проект. Вони за свій рахунок встановили відповідну інфраструктуру для роздільного збору і налагодили всю логістику: вивезення, досортировку і передачу відходів упаковки як вторинної сировини на переробку. Проект показав, як повинна працювати в Україні система розширеної відповідальності виробника», – сказала Таранцова.
Вона зазначила, що по всьому місту були встановлені 200 контейнерів двох кольорів: жовті – для відходів упаковки: пластику, паперу, металу; зелені – для скляної тари. Проект був запущений в листопаді 2017 року, і за перший рік роботи вже зібрано понад 300 тонн вторинної сировини – це 20-25% від усіх відходів упаковки і склотари, які утворюються в місті. На наступний рік стоїть завдання зібрати вже 30-35% такого виду відходів.
За словами Таранцевої, цей результат демонструє готовність людей сортувати відходи.
«Зібрати за перший же рік 25% упаковки – це неймовірно гарний результат. Ми досягли поставленої мети. Такі ж цілі передбачено і Національною стратегією поводження з відходами... Люди сьогодні готові сортувати. У нас немає якихось великих проблем з тим, що вони не знають, як це робити чи не хочуть – за рік мешканці міста вже звикли до сортування. Потрібен час і постійна планомірна робота з мешканцями міста, і особливо з дітьми», - сказала вона.
Також Ганна Таранцова зазначила, що в Україні є достатня кількість заводів, що переробляють вторинну сировину, які зараз недозавантажені і змушені імпортувати сировину через відсутність в країні повноцінно налагодженого роздільного збору та сортування відходів. Зокрема, картонно-паперові підприємства щорічно імпортують близько 350 тисяч тонн макулатури, але потужності все одно залишаються недозавантаженими.
І наголосила, що для впровадження в Україні європейської практики поводження з відходами, коли їх сортують і переробляють, а не ховають або спалюють, необхідно прийняття парламентом законів, що відповідають Національній стратегії поводження з відходами до 2030 року.
«Кабінет міністрів затвердив цю Нацстратегію рік тому. Цей базовий документ для розробки подальшого законодавства. Зараз на обговоренні знаходиться План реалізації стратегії, вже майже закінчена розробка нового рамкового закону «Про відходи» та «Про пакування»... Щоб в Україні запрацювала система розширеної відповідальності виробника, щоб з'явився роздільний збір, необхідно прийняти відповідне законодавство», - зазначила Таранцова.
Як повідомляв УНІАН, 8 листопада 2017 року Кабінет міністрів України схвалив Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року. За словами міністра екології Остапа Семерака, наступним кроком стане підготовка національного та регіональних планів реалізації стратегії.
Стратегія передбачає зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30% і мінімізацію загального обсягу відходів, що підлягають захороненню, з 50% до 35%.
При поводженні з побутовими відходами пропонується запровадити роздільний збір, визначити оптимальні райони для розміщення регіональних мусороперевантажних станцій, сортувальних ліній, сміттєпереробних заводів і полігонів.
Для промислових відходів будуть створені фонди, операторами яких стануть облдержадміністрації, а наповнювачами – підприємства, які не мають екологічно безпечних технологій утилізації.
