З них лише один відсоток використаних елементів живлення потрапляє на утилізацію. Решта опиняється на звалищах, йдеться в сюжеті ТСН.
Щодня тонни отрути потрапляють у повітря, ґрунт та воду. В нашій країні і досі не утилізують використаних батарейок. Без грошових дотацій переробники не готові починати бізнес, який не дасть прибутку.
Читайте такожМінекології пропонує запровадити 5-ступінчасту ієрархію поводження з відходами
Тарас Когут, директор львівського заводу "Аргентум", розповідає, що за 5 років на підприємстві назбирали стільки батарейок, скільки в Україні споживається за один тиждень - 77,5 тонн. Їх тут лише складують.
Кілька років тому в Україні спробували переробляти вживані батарейки. Найпростіший спосіб – механічний. Дробильна установка шинкує батарейки, магнітний сепаратор збирає залізо. Потім усе відправляють на кількаразове просіювання. Переробивши у такий спосіб кілька тонн батарейок, на заводі підрахували – працюють у збиток.
"Навіть якщо знайдеться покупець на матеріал, це буде часткова компенсація витрат, пов'язана з переробкою, логістикою і збором. Ніде в світі не заробляють на переробці і ми, на жаль, не вийняток", - зауважує Когут.
У Європі працюють десятки заводів із утилізації вживаних батарейок та акумуляторів. Ручну роботу тут замінили автоматичними конвеєрами. Збитки компенсують виробники та імпортери батарейок. За кожну тонну - приблизно 400 євро. У ціну елементів живлення вже закладена вартість утилізації. В Україні громадські активісти хочуть запровадити європейський досвід.
Утилізація однієї батарейки коштуватиме українцю 16 копійок, підрахували економісти. Це ще й ціна власного здоров'я. Елементи живлення містять небезпечні метали та сполуки - ртуть, свинець, кадмій, олово, нікель, цинк, магній. Лише одна батарейка здатна забруднити 400 л води або 20 квадратних метрів ґрунту. Потрапляючи в організм людини, небезпечні сполуки накопичуються і викликають генетичні зміни та онкологічні захворювання.
В Україні збирають лише один відсоток використаних елементів живлення. Волонтери хочуть підтягнути цей результат хоча б до десяти.
Якщо збір в Україні стане постійним та масовим, кілька підприємств вже готові почати переробку. Імпортери не проти підтримати ідею гривнею.
