Про це йдеться в сюжеті ТСН.
За даними Мінекології, абсолютна більшість цих підприємств не очищують свої стоки, або ж роблять це умовно, бо забруднення ріки минається для них безкарно.
Місце, де від очисних споруд скидає воду промислова зона міста Обухів знають усі місцеві, оскільки там вода регулярно стає коричневою. Навіть за умови дотримання діючих в Україні методик очистки, знищити всі хімічні сполуки до потрапляння води в Дніпро неможливо.
Читайте такожУ Дніпро запустять близько 9 мільйонів мальків для очищення води
У Червоній Слободі під Черкасами скидає відпрацьовану воду підприємство "Азот". Місцеві жителі твердять, що очисні споруди на ньому вже давно не працюють. Люди нарікають на неприємний запах і загибель риби, однак інспекції жодних порушень не фіксують. На "Азоті" ж заявили, що готові будуть розмовляти з журналістами на цю тему "через пару років".
Річка Інгулець приносить до Дніпра відходи щонайменше восьми підприємств Кривого Рогу. Люди кажуть, що вода там буває червоного кольору, бо злив рідини відбувається постійно. Металургійний комбінат "Арселор Мітал" у відповідь на запит пояснив, що підприємство "не стоїть на березі Дніпра та не чинить впливу на річку".
Під Дніпровським металургійним можна спостерігати зелену піну і чорну воду. У повітрі – чорний пил і жахливий запах. Відходи заводу Петровського та Придніпровської ТЕС – це синьо-зелена масляниста плівка на поверхні Дніпра. А місце скидів "Запоріжсталі" "радує" око різноманіттям кольорів – вода в ній може бути брунатою, зеленою або фіолетовою.
Гранично допустимі скиди для кожного заводу свої – їх встановлюють місцеві адміністрації. А по суті, кажуть екологи, просто підлаштовують скиди під забруднювач. Норми ж регулярно перевищують чи не всі підприємства, і держекоінспекція цього процесу не контролює. Дані по забрудненню підприємства максимально занижують і штрафи сплачують мінімальні. А викиди в річку роблять переважно вночі, коли екологам важко побачити й зафіксувати наслідки забруднень.
Читайте такожВіце-прем’єр доручив з'ясувати, чому почервоніла річка Саксагань
До того ж, як пояснюють інспектори, вони практично нічого не моніторять. Бо за законом мають право лише на планові перевірки раз на рік. Про них попереджають за три місяці. Тож підприємства ретельно готуються і все презентують у кращому світлі. Позапланові ж мусять мати вагомі підстави, але й тоді інспекторів можуть на територію просто не допустити.
Загалом, за даними держекоінспекції, в Дніпро більш як 8 тисяч компаній скидають понад три мільярди кубів відходів на рік, але з них очищують лише 700 тисяч. Виходом із ситуації може бути лише датчик на кожній трубі, котрий рахувати точну кількість скидів будь-якого підприємства.
