Про це повідомляє прес-служба відомства.
«Мінімальні штрафи є однією з причин того, чому і рибалки-промисловці, і рибалки-любителі, і підприємці, які здійснюють днопоглиблювальні роботи, систематично порушують законодавство. Експерти галузі стверджують, що тільки за перше півріччя 2015 року через браконьєрство Україна втратила близько 50 млн грн», - цитує прес-служба голову Держрибагентства Ярему Коваліва.
Як наголошується в повідомленні, порушення правил використання риби та інших водних біоресурсів сьогодні в основному регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення, а кримінальну відповідальність передбачено виключно за грубі порушення. При цьому в законодавстві чітко не визначено критеріїв «грубих порушень», що дає змогу майже всі дії кваліфікувати як адміністративні правопорушення.
Читайте такожРеальний вилов риби в Україні на 70% перевищує офіційні дані – активіст
Зокрема, Держрибагентство пропонує встановити кримінальну відповідальність за частину грубих порушень, які були вчинені особливо небезпечним способом (електролов, промисел із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових і отруйних речовин), з покаранням у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років. Для рибалок, які ведуть вилов риби з використанням електровудки, вогнепальної зброї, вибухових або отруйних речовин, пропонується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Також Держрибагентство пропонує збільшити суми штрафів за правопорушення у десятки разів. Так, за незаконне заняття рибним промислом сума підвищується з 100-200 неоподатковуваних мінімумів (1,7-3,4 тис. грн) до 2-5 тис. мінімумів (34-85 тис. грн). За дії, що спричинили тяжкі наслідки, - з 3,4-6,8 тис. грн до 119-255 тис. грн. Крім того, дається чітке роз'яснення поняття «тяжкі наслідки» як суми збитків, яка в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 8,5 тис. грн і більше.
Читайте такожРиболовецьким підприємствам в Україні можуть скасувати ліцензування
Крім того, відомство пропонує істотно підвищити відповідальність за порушення правил використання об'єктів тваринного світу, в тому числі і для посадових осіб. Також окремо пропонується внести покарання за днопоглиблювальні роботи. Так, Держрибагентство ініціює запровадження штрафу за таке порушення у розмірі від 8,3 тис. грн до 16,8 тис. грн.
Також відомство пропонує окремо виділити порушення щодо осетрових видів риб як національного надбання України. Новацією є відповідальність за незаконне ввезення, вивезення, зберігання з метою збуту і торгівлю осетровими.
Читайте такожВ Україні хочуть створити електронний реєстр водойм
«Такий вид порушення тепер спричиняє штраф від 700 до 1300 неоподатковуваних мінімумів (11,9 тис. – 22,1 тис. грн). За повторне порушення, вчинене упродовж року, штраф збільшується вдвічі - 1600-2500 неоподатковуваних мінімумів, що становить 27,2 тис. – 42,5 тис. грн», - наголошується в повідомленні.
Як повідомляв УНІАН, за даними Держрибагентства, вилов риби у водоймах України в січні-червні 2015 року становив 19,2 тис. тонн, що на 30,2% більше, ніж за аналогічний період 2014 року.
