На початку березня помічник президента Росії Андрій Бєлоусов доповів Володимиру Путіну про опрацювання звернення ЛУКОЙЛу з приводу надання "недержавним компаніям" доступу до арктичного шельфу, розповіли джерела "Комерсанта".
За їх словами, у своєму листі чиновник ідею "принципово підтримав", попросивши доручити уряду її опрацювати і подати пропозиції до 1 травня. Також пан Бєлоусов зазначив, що лібералізація "у робочому порядку" вже узгоджена з віце-прем'єром Олександром Хлопоніним, міністром енергетики Олександром Новаком і головою Мінприроди Сергієм Донським. Путін з думкою помічника погодився.
Сам голова і основний власник ЛУКОЙЛу Вагіт Алекперов зустрічався з Володимиром Путіним на початку лютого. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков уточнив "Ъ": "Рішення поки не прийнято, ми не розкриваємо хід дискусії". В уряді і ЛУКОЙЛі від коментарів відмовилися.
Держдума розгляне поправки до закону про надра, що дозволяють приватним нафтокомпаніям вести видобуток на шельфі. На ринку вважають, що йдеться в першу чергу про захист інтересів ЛУКОЙЛу, який давно, але безуспішно намагається пробитися на шельф, закріплений за державними "Роснефтью" і "Газпромом". Досі влада відмовлялися змінювати закон, але тепер шанси ЛУКОЙЛа та інших приватних нафтовиків зросли: західні санкції різко остудили ентузіазм держкомпаній із приводу освоєння шельфу.
За даними Андрія Бєлоусова, на 1 січня діяло 137 ліцензій на розробку шельфу, з яких 49 - у приватних компаній. Ці ліцензії видані до схавалених у 2008 році поправок до закону "Про надра", за яким працювати на шельфі можуть тільки держкомпанії. Головним лобістом змін був тоді віце-прем'єр, а нині президент "Роснефти" Ігор Сечін. ЛУКОЙЛ усі ці роки поправки активно критикував, а "Роснефть" не без конфліктів ділила шельф із "Газпромом". Зараз нафтокомпанія володіє правами на розробку 48 шельфових ділянок, монополія - 40 дільниць. Разом вони контролюють близько 80% площ із ресурсами нафти і газу.
При цьому, на думку Бєлоусова, темпи і обсяги проведення геологорозвідки держкомпаніями "не можна визнати задовільними, що створює значні ризики для вирішення завдання підтримки видобутку нафти і газу в довгостроковій перспективі". Крім того, за даними Мінприроди, зобов'язання "Роснефти" і "Газпрому" не забезпечують достатнього рівня вивченості ділянок", який не перевищує 0,25 пог. км на 1 кв. км при стандартних для світової практики 0,35-0,5 пог. км.
Читайте такожЗМІ дізналися про зіпсовані стосунки Путіна та голови "Роснефти"
Про те, що вирішити проблему можна за рахунок приватних інвесторів, у останні сім років говорили багато, тепер це визнали і в адміністрації президента. "Роснефть", утім, не готова здатися без бою. Учора в компанії заявили "Ъ", що "за три роки обсяг сейсморозвідувальних робіт на ділянках більш ніж удвічі перевищує виконаний на них же за попереднє десятиліття". "Тільки у 2014 році компанія виконала геологорозвідувальні роботи на 24 ліцензійних ділянках у обсязі, що значно перевищує зобов'язання", - наголошують у "Роснефти". Але перспективи цих проектів неясні. Джерела "Ъ", близькі до компанії, визнавали, що почати видобуток без іноземних партнерів, утрачених у результаті західних санкцій, навряд чи вийде.
Ще минулого літа "Роснефть" звернулася до Мінприроди з проханням про зміни або коригування термінів робіт за декількома десятками ліцензій. Але в будь-якому випадку, наголошує один із співрозмовників "Ъ", компанія з думкою пана Бєлоусова "різко не згодна", і "змінювати режим ліцензування передчасно". Позиція "Газпрому" менш жорстка, джерела "Ъ" кажуть, що вона "ще не визначена".
Ініціатива Андрія Бєлоусова щодо скасування монополії держкомпаній на шельф і критика їх роботи виглядають небезпечними для "Роснефти" ще й тому, що чиновник вважається найвірогідниішим претендентом на посаду голови ради директорів нафтокомпанії (рішення про це буде прийнято у червні). "Його поведінка в інтересах конкурентів "Роснефти" викликає питання", - говорить один зі співрозмовників "Ъ". Він додає, що Андрій Бєлоусов виступає і проти повернення близько $500 млн податку на прибуток, переплаченого учасниками "Сахаліну-1" (у "Роснефти" 20%), чого домагається партнер держкомпанії - американська ExxonMobil.
Ще одним серйозним лобістом лібералізації шельфу джерела "Ъ" називають Олександра Хлопоніна, якого "не влаштовує політика "Роснефти". Утім, співрозмовники "Ъ" сходяться на думці, що поки казати про остаточну перемогу ідеї рано. ""Роснефть" свою позицію Володимиру Путіну виклала. Президент вислухав сторони і сказав, що сам розбереться", - зазначає співрозмовник "Ъ".
