Своє дослідження вони представили в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає Lenta.ru.
Історики сперечаються про те, чи знищили війни і хвороби аборигенне населення одразу (протягом десяти років) або ж цей процес мав поступовий, довгостроковий характер. Антрополог Метт Лібманн з Гарвардського університету вважає обидві точки зору помилковими.
Лібманн і його колеги з'ясували, що на території сучасного штату Нью-Мексико епідемії вибухнули приблизно через сто років після перших постійних контактів з іспанцями (близько 1620 року). Проте їхній ефект був жахливим за силою: у 18 обстежених селах населення скоротилося з 6500 до 900 осіб (за 60 років).
Читайте такожЗникнення великих тропічних тварин спричинить негативний вплив на клімат - вчені
Крім того, вчені перевірили гіпотезу про вплив винищення індіанців на клімат планети: вважається, що зростання лісів на місці занедбаних полів і пасовищ взяло з атмосфери (в XVI-XVII століттях) вуглекислий газ — що зробило погодні умови малого льодовикового періоду ще більш суворими.
Однак дендрохронологічний аналіз річних кілець дерев навколо 18 поселень показав більш складну картину: бурхливе зростання лісів на спорожнілих територіях призвело до значно частіших і більш руйнівних лісових пожеж. Унаслідок цього загальна площа, зайнята деревами, періодично скорочувалася.
При цьому Лібманн і його колеги попереджають про небезпеку використання простих пояснень і причинно-наслідкових зв'язків в історії колонізації Америки.
