Четвер,
08 грудня 2016

Наші спільноти

Свята скінчились: що робити з новорічною ялинкою

Традиційно, після Водохреща українці починають прощатись з новорічними святами, викидаючи один із символів цих свят – ялинку – на смітник. УНІАН розбирався, чи існує екологічний спосіб позбавитися від деревця.

Ялинка / Фото УНІАН
По закінченню новорічних свят, ялинки перетворюються із символів Нового року на банальне сміття / Фото УНІАН

Напередодні зимових свят українці все частіше чують про важливість маркування на ялинках і заклики про відмову від такого живого новорічного атрибуту. І хоча останніми роками все більш популярними стають штучні або ж висаджені в горщики деревця, які згодом можна пересадити у ґрунт з квартири до парку чи скверу, живі ялинки все одно продають і купують найбільше. Проте, по закінченню новорічних свят, вони перетворюються із символів Нового року на банальне сміття. І гори викинутих ялинок перетворюються на проблему комунальників.

Останні нарікають, що, найгірше, коли містяни викидають ялинки у сміттєпроводи, а не виносять до контейнерів на вулицю. Втім, нагадують, що і у контейнери для сміття трамбувати дерева не варто – краще просто залишити обабіч.

Проблема утилізації святкових зимових дерев існує у багатьох європейських країнах. Наприклад, у Великобританії, Австрії, Голландії, Данії її вирішують, встановлюючи пункти прийому новорічних ялинок, а з перероблених дерев виробляють паливні брикети чи компост. Таке органічне добриво популярне серед фермерів, і його реалізація повністю окуповує всі витрати, пов’язані з виробництвом.

Крім компосту в Німеччині та Швеції з ялинок виготовляють національні дерев’яні ножі для масла, які мають неабиякий попит. А утилізовані новорічні ялинки в Швеції та Фінляндії, здебільшого, використовують на меблевих фабриках.

Сусідка України – Польща – також не відстає. У Варшаві щороку створюється мобільний пункт збору ялинок - в межах акції по виробництву «тепла з природи» використовують святкові дерева для виробництва електроенергії. Така кампанія в столиці Польщі проводиться вже шість років – біомаса потрапляє на теплоелектростанцію, яка виробляє енергію для мешканців міста. З часом така акція надихнула людей і до прибирання міста від використаних ялинок, і недопускання їх спалювання.

У США взагалі до цієї проблеми вирішили підійти креативно - тим, хто приносить ялинки до пунктів збору, у подарунок дають насіння домашніх квітів або ж саджанці декоративних кущів.

Наразі і Україна долучилася до екологічних ініціатив. На початку 2016 року в деяких областях міськвиконкоми оприлюднили настанови, як правильно викидати ялинки і не допускати поодиноких звалищ. Радять класти їх біля смітників, після чого спеціальні служби мають забирати ялинки для подальшого вироблення з них топливних брикетів.

У Києві такі пункти прийому організував «Київзеленбуд». Слід зазначити, що у грудні комунальне об’єднання пропонувало киянам придбати ялинки в горщиках і обіцяло, що потім це деревце можна буде висадити у ґрунт біля будинку, «згідно з рекомендаціями фахівців об'єднання». А вже на початку січня у столиці запрацювали пункти прийому зрізаних новорічних красунь. Згідно з повідомлень «Київзеленбуду», пункти прийому працюють по буднях з 8.00 до 17.00, за адресами: вул. Тростянецька, 58 А, проспект Визволителів, 6, вул. Електротехнічна, 26, проспект Московський, 26 А, вул. Дмитрівська, 16 А, Залізничне шосе, 61, провулок Герцена, 6, проспект Голосіївський, 87 Г, вул. Новопольова, 95, вул. Бетховена, 8.

Ялинка / Фото УНІАН
У Києві організували пункти прийому новорічних ялинок / Фото УНІАН

"Київзеленбуд" утилізує Вашу новорічну ялинку Фахівці комунального об’єднання «Київзеленбуд» організували  пункти прийому новорічних ялинок. По завершенню новорічних свят, ялинки, сосни, смереки кияни зможуть залишити у спеціальних пунктах прийому. У свою чергу, фахівці підприємств після подрібнення ялинок у. Фахівці "Київзеленбуду" активно впроваджують методи і правила креативної зеленої економіки і запрошують долучатись і киян. Після збору дерева будуть подрібнювати  у спеціальному тріскоподрібнювачу (який є на кожній виробничій базі) і використовуватимуть для мульчування лунок вічнозелених рослин.

Крім того, до киян і жителів Київської області звернувся куратор зоопарку «Межигір’я» Сергій Григор’єв. Мовляв, привозьте непродані до Нового року, а також вже використані ялинки і сосни у зоопарк «Межигір'я», аби нагодувати деревцями кіз, оленів та антилоп. «Наші копитні тварини будуть дуже раді такому подарунку», - написав він на своїй сторінці у одній з соціальних мереж.

Таку ж ініціативу проявив і Миколаївський зоопарк, де закликають жителів міста приносити ялинки для тварин в якості їжі або ж лежаків. Правда, уточнюють, що варто все ж не привозити ялинки, на які бризкали ароматизаторами або ж штучним снігом, бо це тваринам може зашкодити.

«З екологічної точки зору, спиляна жива ялинка – це шматок хмизу, природного екологічного матеріалу, який спокійно перегниває в лісі, як і будь-які опалі гілки і дерева, - зазначає представник WWF Україна Андрій Плига. - Звичайно, коли в містах накопичуються цілі смітники новорічних дерев - це виглядає не етично, бо було живе дерево і тут його просто зрізали, один раз використали і викидають. Але, з екологічної точки зору, вони і в лісі перегнивають. Звісно, не такими велетенськими купами».

Тому, на думку екологів, значно більшу екологічну загрозу несуть викинуті на смітник штучні ялинки, які вже «віджили своє». Ба більше, екологи переконують, що той факт, що штучні ялинки приносять менше шкоди довкіллю, ніж вирубка живих - міф.

Штучна ялинка / Фото УНІАН
Проблема штучних ялинок ще й в тому, що більшість з них має сумнівне походження / Фото УНІАН

Шкода штучної ялинки довкіллю починається вже з її виготовлення, адже при цьому в атмосферу потрапляє багато шкідливих речовин. Проблема штучних ялинок ще й в тому, що більшість з них має сумнівне походження – більшість штучних дерев в Україну завозять з Китаю, і з якого саме матеріалу така ялинка зроблена знає лише виробник.

ПВХ – різновид пластику, з якого роблять «хвою» для ялинок, вже давно не використовують, скажімо, в Європі для пакування харчових продуктів. Ми ж дихаємо його випарами, ставлячи вдома штучну ялинку. А барвники, якими фарбують таке деревце, містять в собі свинець. При кімнатній температурі таке штучне дерево віддає масу токсичних речовин. То ж екологи радять, перш, ніж купувати штучні ялинки, питати про сертифікат, аби впевнитись, що таке деревце не нанесе шкоди.

Що ж стосується утилізації штучних дерев – це також спричиняє неабиякі шкідливі викиди. Втім, якщо їх не піддавати утилізації, то природне розкладання пластику займе кількасот років.

На сьогодні в Україні не існує спеціальних місць для здачі таких ялинок. Хоча завжди можна знайти вирішення проблеми. «Значно більша проблема з утилізацією штучних ялинок, які створені з пластику і не перегнивають в природі, як «живі». Тут вже треба організовувати якісь спеціальні акції. Треба шукати пункти прийому пластику на переробку і питати, чи приймають вони штучні ялинки», - зазначає Андрій Плига.

Як би там не було, свята закінчуються, і новорічні красуні опиняються на вулиці у якості сміття. Можливо, за декілька років люди почнуть екологічно утилізовувати ялинки, намагаючись знайти більш правильний для цього спосіб. І без постійного нагадування екологів та комунальників про те, що це – важливо.

Вікторія Мгламян

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку