На думку дослідників, завдяки цій властивості гігантські обсяги спор в атмосфері створюють аерозоль, накопичують величезну кількість вологи і провокують зливові дощі. Робота була опублікована в журналі PLoS ONE, повідомляє N+1.
Репродуктивні спори грибів з відділу базидіоміцетів (Basidiomycota) можуть відділятися від базидій (спороносних структур грибів) двома способами — пасивним і активним. Спори, що відділяються активно, називаються баллістоспорами. Механізм їх відділення такий: на підставі спори утворюється глікопротеїнова пробка, яка поступово набухає від вологи, що міститься в повітрі. Потім її вміст виділяється через особливий отвір (плакучу точку) і на поверхні у основи спори утворюється так звана крапля Буллера.
Читайте такожГриби допоможуть збільшувати потужність батареї з плином часу - вчені
Паралельно поверхня спори також покривається вологою, що конденсується з повітря. Коли крапля Буллера розростається, то вона в якийсь момент різко зливається з поверхневою водяною плівкою на спорі. Відбувається зміщення центру мас і відстріл спори в повітря.
Довгий час вважалося, що після цього волога швидко випаровується. Американські вчені підтвердили цей висновок, однак за допомогою середовищної скануючої електронної мікроскопії також показали, що, перебуваючи у вологій атмосфері, спора може знову сформувати краплю вологи на собі, причому її розмір буде перевершувати той, який потрібен для відстрілу від базидія.
Метод середовищної електронної мікроскопії дозволяє робити мікрофотографії допомогою фокусування променів електронів на, наприклад, спорах грибів, поміщених у спеціальну камеру з газоподібним середовищем (у тому числі і з високою вологістю). Вчені вивчили таким способом спори семи видів грибів, включаючи кілька видів з роду сироїжок (Russula).
Читайте такожГриби можуть поповнити дефіцит вітаміна D
Всі вони формували на собі у вологому газоподібному середовищі нові крапельки, причому в деяких випадках спори об'єднували свої крапельки в одну велику краплю, що значно перевершує їх за розміром.
Один гриб з відділу базидіоміцетів здатний продукувати до 30 тисяч базидіоспор в секунду. У дослідженні 2007 року з використанням манітолу як біомаркера було показано, що щорічно в атмосферу Землі викидається не менше 50 мільйонів тонн спор, що становить приблизно 1000 спор на кожен квадратний міліметр поверхні нашої планети. Крім спор грибів, в атмосфері спостерігаються й інші біогенні аерозолі — з пилку і спор рослин. Всі разом, особливо в тропічних зонах, таких як басейн Амазонки, вони можуть ставати основою для формування дощових хмар і наступних опадів.
